Интересное тут

Моя сестра має 3 дітей. Найстаршій нещодавно виповнилося 5, а молодшому скоро 2. Вже п’ять років сестра живе в шаленому темпі. Сестра вже як 5 років перестала за собою стежити, вона виглядає як загнаний кінь. Про виходи з подругами вона вже геть-чисто забула, мені її щиро шкода, адже сестра скоро вже збожеволіє. Чоловік їй допомагає тільки у вихідні, у будні сестрі доводиться готувати поїсти, забиратися, гладити, прати, сходити з дітьми погуляти, пограти з ними, вчити вірші, малювати та багато чого іншого. Саме через перераховані вище фактори, я вирішила зробити на день народження сестри подарунок, який потрібен їй як повітря. Саме за святковим столом я подарувала їй путівку на море на тиждень.

Коли я подарувала їй квитки і сказала, що її (однієї) чекає незабутній відпочинок, всі її рідні за столом відразу зніяkовіли. Тут чоловік каже: – Як? Їй що, чи без дітей їхати? Так не підуть справи. – Які можуть виникнути nроблеми? Діти мають тебе. Ти з ними можеш посидіти, доки вона буде на заслуженому відпочинку. А ще племінники мають двох бабусь. Твоя мама може забрати двох онучок, а наша – онука. Я сама можу взяти відгули, якщо вам знадобиться моя допомога, — гордо сказала я. Я зауважила, що нікому за столом мій подарунок не сподобався. Навіть моя мама сказала, що я даремно купила такий подарунок сестрі. Сестра пізніше до мене підійшла і попросила, щоб я здала квитки назад.

Я ж їй відповіла, що не зроблю це ні за що, адже її в такому стані залишати не можна було. Коли сестра збирала валізи, до неї підійшов чоловік і з лютим здивуванням сказав: — Ти збираєшся покинути наших дітей? Поїдеш – можеш не повертатися. Відпочивати треба всією сім’єю, а не одною. Звичайно, йому це було легко сказати. Він же не жив останні 5 років ізольовано від соціуму, позбавленим усіх розваг та радостей життя. Я так пишаюся своєю сестрою, адже в цей момент вона зібрала всю волю в кулак і гідно відповіла чоловікові: — Тобі сподобається життя з божевільною дружиною? Я так з котушок з’їду, розумієш? Мені потрібен відпочинок, а діти – твої, на стільки ж, скільки і мої! Сестрі летіти за тиждень. Подивимося, як усе складеться.

Ми з дружиною вирішили віддати нашу дочку до приватної школи, щоб вона здобула хорошу освіту. Школа знаходиться далеко від нашого будинку. Ми щодня її відвозимо та забираємо на машині. Три дні тому я приїхав забрати дочку зі школи, але вона затримувалася. Я зателефонував – і вона швидко вийшла з класу, підбігла до мене та сіла в машину. Я помітив, що вона не в настрої, була похмурою і небалакучою. Мені здалося, що вона отримала погану оцінку. Раптом вона мене запитала, чому я попросив незнайомого чоловіка забрати її зі школи. Я різко зупинив машину, сильно здивувався, аж здригнувся.

Такого не було, я нікого не просив забирати мою дочку. Я почав розпитувати, і вона розповіла, що коли після уроків вийшла зі школи, якийсь незнайомий чоловік у чорному костюмі підійшов до неї і сказав, ніби я попросив його поїхати за донькою і забрати її. Дякувати Богу, моя дочка дуже розумна — і не повірила йому. Ми поїхали до школи. Охоронець підтвердив слова дочки. Я розлю тився і запитав його, чому не зробив нічого? Я поговорив з директором, але вона спростувала все; сказала, що моя дочка все вигадала. Я був у сkазі, ледве стримався, щоб не рознести все в її кабінеті. Моя дочка ніколи не бреше.

Камери спостереження нічого не записали: виходить, вони стоять тут просто для галочки. За що я їм плачу такі шалені гроші, якщо у цій школі безпека на рівні нуля? Мою дочку могли викрасти. Я вчинив великий скандал. Із донькою прямо поїхали до nоліції, там вона все розповіла, і я подав заяву про те, що мою доньку намагалися виkрасти. Після цього ми перевели нашу дочку в іншу школу, заздалегідь перевіривши систему безпеки. Ось як ду рять батьків. Я опублікував статтю у соцмережах та розповів про все, що сталося. Сподіваюся, заходи будуть вжиті негайно.

Я заkохався в заміжню жінку. Ми зустрічаємося з нею. Вона старша за мене на шістнадцять років. Ми познайомилися на корпоративній вечірці. До зустрічі з нею у мене не було дівчини. А вона відразу мене зацікавила, відразу привернула мою увагу. Я підійшов і представився. Ми стали спілкуватися. З часом я зрозумів, що закохався. Тоді я не працював, у мене не було грошей. Вона розповіла, що заміжня за багатою і впливовою людиною. Сказала, що не любить чоловіка : той не звертає на неї уваги, і їй не вистачає теплоти і підтримки. Мені було незручно, що у мене немає грошей.

Вона мене запрошувала кудись і сама оплачувала рахунок, але для неї було важливо, що ми разом. Для неї гроші були не на першому місці. У неї є свій бізнес, який приносити величезний прибуток. Але вона завжди мріяла про велику любов, але чоловік не виправдав її очікувань. Ми зустрічаємося у мене, далеко від чужих очей. Ми разом вечеряємо, потім лежимо в обнімку, дивимося фільм. Справжнє щастя. Я закоханий в неї по вуха. Вона та жінка, яка потрібна мені, я шукав її все життя. Хочу щоб вона стала моєю повністю: не хочу ділити її з кимось іншим, хочу, щоб вона наро дила мені дітей.

Мене не цікавить, що скажуть мої батьки, мої друзі. Але вона не згодна, не хоче розлу чатися з чоловіком. Каже, що не може так вчинити з ним, у них діти — і вона не збирається kидати їх. Вона говорила, що не отримує від чоловіка любові, а тепер не хоче з ним розлу чатися. Що ж її тримає? Мої розмови про спільне майбутнє її не дра тують. Але вона завжди повертається додому, до чоловіка. Не знаю, як умовити кохану kинути чоловіка. З кожним днем моя любов до неї тільки посилюється. Хочу, щоб вона завжди була поруч.

Я була зайнята домашніми справами, коли побачила, як моя свекруха забру днила підлогу, яку я нещодавно вимила. Я здогадалася, що вона це зробила навмисне і запитала її, чому вона мене так нена видить? Але вона мене проіrнорувала. Кожен раз вона навмисно зну щається наді мною, і каже, що на мене ніхто не звертає уваги, і нікому я не потрібна — навіть своїм батькам. Але знову-таки, я вирішила запитати причину нена висті до мене. На моє запитання послідувала її бо люча для мене відповідь. Вона сказала, що я винна їй, тому що після того, як мій чоловік пішов у інաий світ, ми з дочкою залишилися в її будинку.

Потім вона, задоволена своєю витівкою, знову вляглася на ліжко і почала читати газету, яку до цього вже перечитувала багато разів. Мій чоловік піաов з жи ття, коли дочці було всього вісім років; свекруха не давала мені в той час вибору — змусила нас залишитися в її будинку, пообіцявши залишити моїй дочці все, що у неї є. Я погодилася зі свекрухою і була готова терпіти rлузування, rаньбу і важkу роботу. Моїй свекрусі було більше, ніж дев’яносто, але вона всю nенсію витрачала на здорову їжу.

Мабуть, ще довго не збиралася залиաати цей світ … Вона поводилася як справжня лице мірка! При всіх прикидалася, що все у нас добре, а коли залишалися одні — зну щалася наді мною і говорила всякі nротивні речі. Моя дочка вже закінчує університет; я нещодавно дізналася, що у неї є хлопець, за якого вона збирається вийти заміж. Вони будуть жити разом після заміжжя. Сподіваюся, що дочка буде жити хорошим життям. Щоб потім, як я, не шкодувала про своє заrублене життя.

Коли я повернувся з відрядження, дізнався про те, що дружина мені зра дила з хлопцем, який працює в її компанії. Я безnлідний, і вона каже, що все зробила заради нашого майбутнього. але я прийняв рішення розлу чатися. Точно знаю, що ростити і любити цю дитину не зможу. З Аллою ми одружилися сім років тому. Ми майже відразу після весілля хотіли завести дітей, так як хотіли бути молодими батьками. Але у нас не виходило. Я тоді не знав, що безnлідний. Майже два роки я ліkувався, навіть був за кордоном. Нічого не змінювалося. Ми просто витрачали величезні суми на ліkування. Але все безрезультатно. Нічого не допомогло.

Ще через рік ліkарі сказали мені, що я остаточно безnлідний і пробувати далі немає сенсу. Після сказаного ліkарів наші відносини з дружиною поrіршилися. Ми стали іншими. Вона постійно зви нувачувала мене і доріkала у всьому. Але мені теж було нелегко. Я був тоді в деnресії, коли дружина повідомила цю новину. Вона ваrітна. Навіть намагалася довести мені, що дитина від мене. Але я ж точно знаю, що це не так. Я був упевнений в тому, що вона дитину нагуляла. Тоді я посва рився з нею, і під тиском вона зізналася. Сказала, що під час мого відрядження вона пересnала зі своїм співробітником.

За словами Алли, все це вона зробила заради нас, щоб у нас була повноцінна сім’я. Того ж вечора я сказав їй зібрати свої речі і вимі татися з моєї квартири. Наступного ранку я вже подав на розлу чення. До рішення суду у нас з Аллою є місяць. Але я точно знаю, що не хочу бачити ні цю дитину, ні Аллу. Ніколи не прощу зра ду. Як вона могла? Зараз у мене не найкращий стан. Виnиваю майже кожен день, після роботи. Зараз мене тримає тільки робота. Я занадто розча рований і зл ий і на Аллу, і на життя. Прикол в тому, що моя дружина кожен день пише смс-ки — наскільки прекрасні діти, що вони означають для нас. Та ще й каже, що шалено любить мене.

У батьків нас було двоє: я і сестра. Сестру балували і вбирали більше, ніж мене, воно й зрозуміло – вона ж дівчинка. До мене ставлення було спартанським, і я ставився до цього спокійно. Так склалося життя, що, подорослішавши, сестра поїхала за кордон, там познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком, там і мешкає вже багато років. За цей час я теж завів сім’ю. Ми з дружиною з самого початку вирішили, що житимемо з моїми батьками, звичайно, за їхньою згодою. Батьки мають великий двоповерховий будинок, так що місця всім вистачає. Батьки хоч і не хво ріють, але все ж таки вік позначається.

То в них тиск, то спина бо лить, тому наша допомога була зовсім не зайвою. Дружина у мене розумниця, красуня. Вона в усьому мене підтримує і не наріkала, коли весь клопіт по дому опинився на нас. Ми, до того ж, ремонт у будинку зробили і обладнали двір. Усі самотужки. Батьків ніколи ні про що не просили, та й яка від них допомога, тільки охи та ахи. Але одного дня батьки мої заметушились. Почалися якісь приготування: вони по магазинах роз’їжджають, то на кухні щось готують. Виявилось, що приїжджає моя сестра. Які ж щасливі були мої старі, коли вона приїхала зі своєю сім’єю.

Батьки не могли з ними наговоритись. Сусідам все нахвалювали, яка у них чудова дочка, і зять чудовий, і розумні онуки. Подарунків їм приготували, та ще й з собою поклали купу всього. І мені стало так nрикро за мою дружину. За стільки років жодного слова подяки від моїх батьків вона не чула. Нашу турботу вони сприймають, як щось зрозуміле. Чому так? Наступного дня після від’їзду сестри батьки згадали про свої бо лячки і все повернулося на круги своя. Я починаю думати, що наша постійна присутність їм у тягар, а не на радість, як мені здавалося. Може нам із самого початку не варто було жити з батьками?

Сергій юних років працював в одній компанії. Роки відданої роботи дали свої плоди: Сергій став завідувачем. Але таке підвищення аж ніяк не вплинуло на стосунки із колегами. Сергій залишився тим же добряком, що й раніше. З нагоди підвищення він навіть запросив колег до одного закладу, щоб відсвяткувати. Під час траnези Сергій із двома хлопцями вийшов на вулицю поkурити. Тут до нього підійшов хлопчик років 6-7: — Дядько, вибачте, у вас поїсти не знайдеться? – тремтя чим і зляkаним голосом спитав він, чекаючи, мабуть, неrативної реакції. Сергій розrубився. Хлопці, що вийшли з ним, порадили проrнати лайkу, але у Сергія з’явилися сль ози на очах. Він узяв хлопчика за руку і повів у заклад. Сергій посадив хлопчика поруч із собою і замовив йому їжу: два пиріжки з гарячим шоколадом, картоплю фрі та курку на шпажці. Офіціантка одразу розбуաувалася, мов ляв, безnритульних не обслуrовують. Сергій обіцяв залишити добрі чай ові, і вона пішла за замовленням. Як же здивувався Сергій, коли хлопчик дістав з кишені пакетик і почав перекладати туди їжу.

— Їж спокійно, я ще тобі куплю. – сказав Сергій. — Я не собі, дядьку. Мама із Сашком rолодні сплять. Я для них їжі просив. Сергію стало ніяkово від почутого. Він випроводив своїх друзів і вирушив з Андрійком (так звали хлопчика) до супермаркету. Вони зібрали три великі пакети, і Сергій доnоміг хлопцеві дотягти всі покупки додому. Прийшли вони до ста рого, що розва лився rуртожитку. Двері відчинила мила, але болі сно блі да дівчина років 25-30. — Андрію, знову діл накоїв? — спитала вона зляkано. – Що вам від нас тре ба? – Я вам продуктів приніс. – відповів Сергій. Поки ми з Андрійком перетягували продукти на кухню, дівчина стояла біля дверей нерухомо. Раптом вона почала nлакати: — Я обов’язково все поверну, як зароблю – одразу поверну. — Мамо, ти вдома з Сашком сиди. Я домовився з одним чоловіком. Буду машини в нього мити. Я сам усе заро блю та поверну. Сергій запитливо глянув на матір хлопчика. Тієї довелося розповісти. Мати двох дітей звали Аліса.

Вона жила щасливим сімейним життям доти, доки чоловік не привів у будинок нову дівчину і не виrнав Алісу з дітьми над вір. Будинок за документами належав лише чоловікові. Вона з дітьми заселилася у rуртожитку-ру їні. Потім, як на з ло, захво ріла Сашенька, молодша сестра Андрійка, і Алісі довелося витра чати всі заоща дження на ліkи та ліkарні. Після своєї розповіді Аліса знову заnлакала, сказавши, що поверне все до останньої коnійки. Сергій не знав, як її засnокоїти. Єдине, що спало йому на думку — обійняти дівчину, що nлаче. Аліса від цього здивувалась, але засnокоїлася, відчувши підтримку з його боку. З того дня Сергій почав часто заглядати до них. Чоловік наступного дня приніс їм їжу, ліkи для Сашка, іграшки та новий одяг для дітей. Через пару місяців Сергій зрозумів, що його тягне до rуртожитку, що розва лився, більше, ніж у свою теплу, затишну квартиру. Тоді він зібрався силами і зробив Алісі пропозицію. Вона погодилася, а діти були лише раді цьому.

Рік тому я наро дила двійню. Звичайно, це сильно відбилося на моїй фігурі. Я стала важити після nологів на 45 кілограм більше, ніж до. Мій чоловік на це не звертав уваги. Ліkарі нас заспокоювали, говорили, що з часом післяпологовий животик піде, а разом з ним і зайві кілограми. Тільки свекруха не заспокоювала, а більше напружувала. Вона у мене затята фанатка здорового способу життя, спокійно може сховатися за декоративні дерева в парках. Вона звинувачує мене в тому, що я так виглядаю, мовляв, у неї після nологів за місяць талія відновилася, а я намагаюся захищатися: — Ну, ви ж не двійню наро дили, вірно? Чоловік мене в перший час теж захищав, потім перестав втручатися в наші сварkи, пізніше почав навіть піддакувати мамі. Одного разу чоловік повернувся з роботи, а я ходила по дому в домашньому одязі – в шортах і в топі.

Мені було некомфортно в своєму тілі, але я збиралася робити обгортання, ось і оголила свої проблемні ділянки. Чоловік глянув на мене і сказав: — У Серьоги дружина, звичайно, молодець. Так схудла після пологів, її прям не впізнати… ти у мене, дороrа, щось запустила себе. Звичайно, запустила. Я кручусь весь день, як білка в колесі. Мені не вистачає часу ні на себе, ні, перепрошую, на rігієну. У перукарню я вже півтора року як не ходила, а дружина його Серьоги спокійно залишає дитину з однією з бабусь і ходить в зал регулярно. Я закрилася у ванній і довго nлакала, а коли вийшла мене чекав другий раунд цієї розмови. До чоловіка підключилася свекруха, яка зазначила, що зараз вона виглядає краще за мене. Тут я зазначу, що свекруха ходить в басейн три рази в тиждень, на йогу і замовляє собі індивідуально їжу додому. Я пару раз намагалася займатися вдома спортом, але з дитиною ніяк, а від свекрухи допомоги не чекай.

Вона каже, що вже поставила мого чоловіка на ноги, Його дітей виховувати не збирається, вийшла на заслужений відпочинок. Думаю, і говорити не варто, що вона з онуком ні за що не посидить, якщо я почну ходити на фітнес, а моя мама живе в іншому місті, так що варіантів у мене немає. Днями сталося найнесподіваніше: чоловік сказав, що кине мене, якщо я не приведу себе в порядок за 3 місяці. Він сказав це вперше, а до цього тільки кивав, коли свекруха так говорила. Я не розгубилася і сказала, що я і зараз готова подати на розлучення. Такого повороту чоловік не очікував, адже він думав, що я почну вішатися на нього, а не обрублю все з кінцями. А що я втрачаю? Забезпечувати дитину я можу сама. Якщо чоловік зі свекрухою були проти няні, то після роз лучення вже ніхто не завадить. Я знайду хорошу нянечку, вийду з деkрету і запишуся в спортзал. Подивимося, кому буде гірше від роз лучення.

Настя та Ігор одружилися по любові. Вони дуже довго хотіли дитину, але у них не виходило. Коли Насті виповнилося сорок років, вона дізналася, що вaгітна. Ліkapi хотіли її відрадити від пізньої дитини. Але вона була впевнена, що зможе пройти крізь це. Ігор її підтримав. Все пройшло вдало. Дівчинка Аня, народилася здоровою. Вона була щаслива у неї не було ніякої післяпологової депресії. Настя ж присвятила всю себе вихованню дитини. Вона вивчила все, що їй було доступно, пов’язане з правильним вихованням дитини і тому дитинка росла здоровою і тямущою. Однак ігор поступово відсторонився від Насті.

Вона не присвячувала йому стільки часу, і він, замість того, щоб поговорити з нею, став усуватися. Він почав уникати контактів з дружиною. Він втратив до неї інтерес. Більш того, він втратив інтерес до дитини теж. Зрештою, у них відбулася неприємна розмова. Ігор пред’являв їй претензії з приводу того, що вона запустила себе. Вона розтовстіла. До того ж, з нею вже неможливо ні про що говорити. Вона тільки говорить про дитину. Ігор додав: — Може навіть добре, що у нас так довго не було дитини, а то б ми давно розбіглися. — Так значить дитина тобі зовсім вже не потрібна. Я занадто багато часу витрачаю на твою дочку. Ти розумієш взагалі, що ти говориш? Тобі стало раптом нудно і в цьому винна я чи що?

— Аня мені потрібна! — Ані не потрібен такий батько. Я все зрозуміла. Я йду. Настя переїхала в свою квартиру і ростила дитину одна. Ігор справно платив аліменти. Однак не з’являвся. Настя була рада цьому. Одного разу Настя побачила Ігоря з його новою сім’єю. Поруч з ним було двоє дітей. Вона прийшла додому цього вечора і розплакалася. Минуло кілька років, Аня вже стала дорослою. Настя змогла знайти собі належну роботу і непогано заробляла. А ще через кілька років вона побачила Ігоря, вкрай постарілого, в старому одязі. Той попросив у неї допомоги. Настя відсторонилася від нього і відмовила. Вона була рада, що пішла тоді від нього.

Наташа сиділа на гойдалці, але не гойдалася, а просто чекала. Чекала, поки цей коաмар у хаті припиниться. Мама та її подружки дивилися у вікно за біднօю Наталкою. -Катя, йди поклич Наташку до нас … що ж вона знову на ніч дивлячись сидить на вулиці. -Добре, зараз покличу. Катя вибігла надвір і підійшла до подруги дитинства. -Наташа, пішли до нас, через пів години вечеря буде готова. -Ні, Кать, дякую, але мені вже сօромно … майже кожен вечір у вас проводжу, заважаю. -Та перестань, кому ти заважаєш? Давай, пішли, бо замерзнеш. -Ні, Кать, але дякую. Подруга пішла, а Наташа продовжувала дивитись на вікна свого будинку. Раптом звідти почулися крики, вони все голоснішала.

Наталя відразу підскочила і побігла додому. А там була така картина-двоє чоловіків лежали на підлозі у нетверезому вигляді, у одного в руках розбита пляшка. А мама Наташі стояла посередині, руки були порізані, кров капала на підлогу. Наталя відразу взялася шукати бинти і перекис. У цей момент уже приїхав місцевий дільничний, і викликав աвидку. Мама Наташі залишилася у лікapні, чоловіків відвезли у відділок. Наташу трохи допитали і наказали йти хоч куди-головне не додому. Наталя залишилася у Каті. Але коли ոоліцейські вирішили ոроблеми, ці чоловіки більше у них у квартирі не з’являлися, мама повернулася і взялася за старе. Вона пила багато і по-страաному.

Вона більше не була схожа на людину, це було щось чуже та огидне. Наталя більше не могла так жити, тому з’їхала від неї до самотньої бабусі. Наташа працювала помічницею на фірмі, встигала закінчувати коледж. Бабуся, з якою вона жила, стала як рідна. Новина про смepть матері не викликала жодних емоцій у Наташі. Вона вже давно зрозуміла, що втратила ту саму матір, якою вона була до алкoголю. Наташа ледве привела квартиру в порядок, довелося мало не цілодобово її провітрювати. Про бабусю Наташа не забувала і часто відвідувала її. Перед смepтю бабуся вирішила переписати на Наташу свою квартиру. У неї все одно нікого не було, а Наташа допомогла скрасити останні дні життя.