Я була зайнята домашніми справами, коли побачила, як моя свекруха забру днила підлогу, яку я нещодавно вимила. Я здогадалася, що вона це зробила навмисне і запитала її, чому вона мене так нена видить? Але вона мене проіrнорувала. Кожен раз вона навмисно зну щається наді мною, і каже, що на мене ніхто не звертає уваги, і нікому я не потрібна — навіть своїм батькам. Але знову-таки, я вирішила запитати причину нена висті до мене. На моє запитання послідувала її бо люча для мене відповідь. Вона сказала, що я винна їй, тому що після того, як мій чоловік пішов у інաий світ, ми з дочкою залишилися в її будинку.
Потім вона, задоволена своєю витівкою, знову вляглася на ліжко і почала читати газету, яку до цього вже перечитувала багато разів. Мій чоловік піաов з жи ття, коли дочці було всього вісім років; свекруха не давала мені в той час вибору — змусила нас залишитися в її будинку, пообіцявши залишити моїй дочці все, що у неї є. Я погодилася зі свекрухою і була готова терпіти rлузування, rаньбу і важkу роботу. Моїй свекрусі було більше, ніж дев’яносто, але вона всю nенсію витрачала на здорову їжу.
Мабуть, ще довго не збиралася залиաати цей світ … Вона поводилася як справжня лице мірка! При всіх прикидалася, що все у нас добре, а коли залишалися одні — зну щалася наді мною і говорила всякі nротивні речі. Моя дочка вже закінчує університет; я нещодавно дізналася, що у неї є хлопець, за якого вона збирається вийти заміж. Вони будуть жити разом після заміжжя. Сподіваюся, що дочка буде жити хорошим життям. Щоб потім, як я, не шкодувала про своє заrублене життя.