Хто сказав, що бути самотньою матір’ю — це життєва трагедія? Повірте, все не так погано, як здається на перший погляд.Звичайно, коли мій кавалер дізнався про мою вагітність і миттєво зник, я зазнала справжнього шоку. Не знала, що робити, намагалася знайти його, дзвонила спільним знайомим, але він ніби у воду канув.Думаєте, я здалася, опустила руки та поставила хрест на своєму житті? Ні! Жоден чоловік на світі не вартий моїх сліз, крім мого сина, якого я виростила і виховала самостійно.
Не брехатиму, спочатку було нелегко і страшно — мені тоді було всього 22 роки. Я тільки-но закінчувала університет і будувала плани на майбутнє.Завдяки маминій підтримці я повірила в себе і, як бачите, все вийшло.Зараз мені 37 років, я успішна бізнес-леді та щаслива мама чудового хлопчика. Іван за всі свої 15 років жодного разу мене не підвів і не засмутив. Успішний у навчанні, відвідує спортивні секції, тож про проблеми підлітків я знаю хіба що з телевізору.
Ми чудово живемо удвох. Я не дістаю сина надмірною опікою, а він сприймає мене як друга, якому можна довірити свої таємниці.
Про нові стосунки я навіть не думала. Після зради Максима складно знову комусь відкритися, та й справ вистачає. Я повністю зосередилася на професійній самореалізації.
Хто б міг подумати, що через стільки років колишній знову з’явиться в моєму житті?- Аліночко, тільки не кидай трубку! Мені треба поговорити з тобою.
Спочатку я хотіла його послати, але жіноча цікавість взяла гору.
Коли побачила Максима в кафе, насилу впізнала його. Життя його явно не пощадило. Волосся сиве, одяг потертий, обличчя в зморшках.
– Аліночко, я хочу побачити сина. Хочу знову стати частиною вашого життя. Розумію, що я не маю права тебе про це просити, але повір — я змінився.
– Максиме, ти кинув мене вагітною. За 15 років жодного разу не поцікавився своєю дитиною.
– Але хлопчику потрібний батько!
– З чого ти взяв? Ми чудово справляємось і без тебе. Він лише раз запитав тебе.
– І що ти йому сказала?
– Правду! З того часу він і чути про тебе не хоче.
– Будь ласка, дай мені шанс все виправити. Я дорого заплатив за свої помилки. Нещасний шлюб, роки мук… Потім ледве добився розлучення, їздив на заробітки. Дітей так і не було.
– Мені шкода, але бачити тебе більше не хочу. Забудь мій номер.
Що я точно не очікувала, то це того, що мої батьки стануть на його захист.
– Аліна, не можна жінці одній все життя прожити. Максим давно вже не той переляканий молодик, яким був 15 років тому. Вибач його! Невже знову залишиш сина без батька?
Не знаю, як вчинити. Максим не вгамовується, продовжує надзвонювати, а батьки тільки підливають олії у вогонь. Жила спокійно і навіщо він знову з’явився? Як бути тепер?