Интересное тут

— Мама, сядь. Я хочу дещо тобі повідомити. — Не ляkай мене, дочко. — Ні-ні, це хороша новина. Я хочу познайомити тебе з моїм чоловіком. Можна він в неділю до нас прийде? — Ого, яка новина. Можна, звичайно. І коли ти подорослішала? Головне «з моїм чоловіком», — і Ліза розсміялася. — Вуса у нього вже є, у твого чоловіка? — Мамо, йому сорок років. Вся воля знадобилася Лізі, щоб не висловити своє здивування, благо в цей момент вона відвернулася за чашкою. Трохи помовчавши. Ліза сказала: — Ну що ж, значить в неділю і познайомимося , — і вона вийшла з кухні. Всередині у Лізи все вирувало. У її дочки наречений, який старший Лізи на два роки. Боже, ну чому б їй не женихатися з яким-небудь однокурсником.

Та й взагалі, коли вона встигла вирости. Ліза згадала той згорточок що сопів, який їй принесли на годування. З чоловіком вони розлучилися незабаром після народження дочки, так що виховувала вона її одна. Ну, як виховувала, бігала з однієї роботи на іншу, щоб дочка її ні в чому не потребувала. Поки дочка була маленькою, з нею сиділи батьки Лізи. А останні років вісім, дівчинка була надана сама собі. Так що сьогоднішня новина-це її, Лізин прокол. Треба було більше спілкуватися з власною дитиною, пояснити їй що до чого. Ліза не могла зрозуміти, чим її дитину міг зацікавити такий дорослий чоловік. Це ж різні покоління, різні інтереси, різні темпераменти.

Гаразд зараз, а років через десять-п’ятнадцять? Ліза помотала головою, відганяючи картину, що стала перед її очима — її нещасна, зачухана дочка метається між роботою, дітьми і старим чоловіком. Ліза не знала, як їй бути, але розуміла, що зараз різко реагувати не потрібно. Напевно вона зуміла б відірвати дочку, від старого нареченого, але боя лася, що якщо в подальшому особисте життя дочки не складеться, то винуватою в цьому буде вважатися Ліза. Потім вона з жахом представила, як буде розповідати цю новину своїм батькам. А що скажуть знайомі? Сором-то який? «Не треба піддаватися nаніці», — вирішила Ліза. — «Подивимося в неділю на нареченого, розберемося, наскільки серйозно він ставитися до дочки».

Аліна сиділа на ганку, і раптом у неї задзвонив телефон. Жінка зра діла-подумала, син, Ванюша, отримав листа. — Алло, мамо , — це й справді був Іван. — Ванюша! — радості Аліни не було меж, — синку, скажи, ти отримав… Не давши мамі договорити, Іван продовжив: — Слухай, я з друзями до тебе приїду, ти вже приготуйся там, добре? Нас буде чоловік 7. Ми приїдемо погуляємо і назад всі разом. «Всі разом»? Значить син лист отримав. Баба Аліна заспокоїлася, а то вона переживала про те, як син відреагує на її прохання. А справа в тому, що Аліна залишилася зовсім одна в своєму селі. Ні, у неї є подруга Алла, яка така ж самотня, як і Аліна, але все одно хотілося б останні дні дожити з рідними, а не з подругою, яку фіг заткнеш.

Загалом, приїхав син з друзями. Аліні і так не здо ровилося, а заради молодих вона 2 дні на місці не сиділа. Діти погуляли на славу. Ясна річ, часу поговорити з сином у Аліни не було, але вона не ображалася, все розуміла і з останніх сил бігала постійно тут мила, там прибирала, щоб не затримувати всіх в кінці через прибирання. Всі вже зібралися, обійняли Аліну по черзі і попрощалися, а вона думала, син забув їх попередити, що мама поїде з ними – всім говорила, мовляв, я з вами, рано прощатися. Ось і син до мами підійшов: — Ну, все, мам, ми поїхали. Все було смачно, весело, спасибі. — Син, а як же я? А мій лист…

— Аліна не хотіла нав’язуватися, але й розуміла, що однією вона не може, їй потрібна доnомога, — я ж не можу більше жити одна, рідненький, мені потрібна доnомога. — Мам, в машині немає місця, до того ж, літо тільки починається, справ тут буде не так багато, а там взимку вже подумаємо. Все, мене чекають. Бережи себе, — сказав Іван і поїхав. — Поїхали? — почула Аліна знайомий голос, а потім голос наблизився, точніше, сів поруч. — Поїхали? — вже сидячи поруч на дивані запитала Алла. Дві самотні жінки подивилися один одному в очі і хором почали ревіти. Їм було важко, а поруч нікого не було. — Все, ну-ка зібралися! Пенсію витратила — я поділюся, не жаднюга я. А молоді нехай живуть своє життя. Ми тут з тобою впораємося з усім, — сказала Алла і обняла подружку.

Ранній візит матері потривожив ідилію вихідного дня. — Мамо, а ти чого це нас відвідати вирішила? — А що?! Не можу побачити рідну дочку та онуків? — Мама! Тихіше ти, діти ж сплять! Наталя обурено пирхнула. – А чого вони сплять! — Вона показала пальцем на настінний годинник, — Вже вісім годин! Бабуся прийшла, а вони сплять? Через шум, який жінка розвела, діти прокинулися і по черзі вийшли в коридор, подивитися, що їх розбудило. Дмитро, глянувши на тещу, махнув рукою та пішов одягатися. Було ясно, що всі плани нанівець. Пізніше Оксана приготувала сніданок, усі разом поснідали. Загалом вони планували на дачу з’їхати, але через несподіваний візит довелося перенести плани на наступний тиждень. Тому, поївши, всі вирушили у своїх справах.

Старший син Михайло пішов гуляти із друзями, а середня дочка вирушила до сусідської дівчинки уроки разом вчити. Дмитро одягнув молодшого сина і вирушив із ним у зоопарк. Давно обіцяв його зводити туди. Подивившись на це, Наталя несподівано похвалила Оксану: — Добре про тебе все влаштовано, всі чимось зайняті. У Маші дітлахи не такі, дуже пустотливі. Із ними важко. Маша – молодша сестра Оксани та улюблениця матері. Оксана мовчки допивала каву, чекаючи, коли мати перейде до справжньої причини свого візиту. Вона ніколи не відвідувала просто так. З онуками сестри поралася, грошима сестрі допомагала, а ось Оксані ніяк не доnомагала. — Маша з чоловіком вирішили таки взяти іnотеку. Скільки можна по орендованих квартирах бігати.

— Давно час, — кивнула Оксана. – Тільки є nроблема. Їм на перший внесок не вистачає. Ти повинна молодшій сестрі доnомогти. У вас є загородою дача, nродай, а гроші Машеньці дай. Ти ж сестру без даху над головою не залишиш? У самої все є. Від обурення в Оксани навіть щоки почервоніла. — У мене все є?! Мамо, а ти забула, як ми з чоловіком цей самий дах собі забезпечували? Працювали не покладаючи рук! Нам ніхто не помагав. А Маша з чоловіком за твій рахунок живуть наполовину, бо нікуди не хочуть рухатися. Засіли у комфортному офісі, де старатися не треба, а гроші у тебе клянчать. Ти все життя кажеш, що я Маші щось винна, бо старша! Ми нічого nродаватимемо. Я навіть права на це не маю. Дача Дімі від бабусі дісталася. Наталя пішла того дня, сильно образившись на Оксану і довго не розмовляла з нею.

Я єдина дитина в сім’ї. Коли вийшла заміж, ми переїхали жити до моїх батьків. Жили дружно, ніколи не лая лися. Кожен займався своєю справою, домашні турботи розподіляли між собою. Тобто хто, що встигав, робив. Ніколи з матір’ю не сварилися через дрібниці, якщо я вечерю готувала, вона посуд мила, якщо я прибирання робила, то вона дітьми займалася. Тобто, хто вільний, той і займався тією чи іншою справою. Нещодавно батьки вийшли на пенсію. Вони в повному сенсі цього слова вийшли на пенсію. Нічим не хочуть займатися:

батько весь день у дворі грає з друзями в шахи, а мати квіти посадила і весь день ними зайнята. Взагалі нічого вдома не робить, навіть посуд за весь день, що вони їли, не миє. Ввечері втомлена приходжу з роботи, а на кухні гора посуду, вечері немає, в холодильнику порожньо, вдома не прибрано. Приходжу і не знаю з якого кінця починати. Можна ж елементарні речі хоч робити, можуть же після себе хоча б посуд помити? Я з роботи приходжу, а вдома мене чекає друга зміна: мити, готувати, прибирати, прати і прасувати. Це при тому, що вдома двоє дорослих, здорових людей.

Я не можу зрозуміти, що з ними, але це вже мене дратує. Я ж теж людина, я ж теж втомлююся. Якби це робили свекор зі свекрухою, хоч не прикро було б. Я б подумала, що я їм чужа і їм все одно, що я втомлююся. Я спробувала поговорити з матір’ю, але вона каже, що своє вже відпрацювала. Кому треба, нехай той і робить. На цьому наша розмова закінчилася. Як можна весь день сидіти вдома і нічого не робити? От навіть не знаю, що мені робити? Спробувати з нею знову поговорити або просто переїхати? Переїдемо ми, а вони нехай живуть як хочуть.

З чоловіком ми живемо в цивільному шлюбі. Мені зараз 30 років, а чоловік на п’ять років старший за мене. І живемо ми в невеликому містечку. У мене є хороша робота, стабільний заробіток, я цінний співробітник у своїй фірмі. Але так вийшло, що мій чоловік заробляє в два рази менше, ніж я. Для мене це не має ніякого значення. Ми живемо удвох і не економимо. Завжди купуємо те, що хочемо і добре живемо. Після армії мій чоловік не отримав вищої освіти і вже кілька років працює на будівництві. Роботу він свою дуже любить. Хоч і платять не так багато, але завжди вчасно.

Я дуже люблю свого чоловіка і не бачу нічого поrаного в тому, що він заробляє не так багато. Але мої друзі і родичі так не вважають. Коли мої батьки дізналися, що у нього немає вищої освіти і працює він на будівництві, то неодноразово стали вмовляти мене не вступати з ним у відносини. А коли ми стали жити разом, говорили-ні за що офіційно не виходити заміж. Друзі ж практично насміхалися над ним при кожному зручному випадку. Коли нас запрошували на заходи або вечірки вони робили вигляд, ніби мого чоловіка там немає. Мене дуже хвилює ця ситуація.

Приkро, що чоловік затримується на роботі навіть довше, ніж я, а всі мої друзі і родичі не приймають його всерйоз. Всі твердять, щоб я розлу чилася з ним і вийшла заміж за іншого. Через цю тему у нас з чоловіком останнім часом часто бувають сварkи. Я йому пропонувала вступити до університету, а потім знайти іншу роботу. Але мій чоловік всіляко відмовляється, кажучи, що цих грошей нам вистачає з головою і що він любить свою роботу. Навіть не знаю, як вчинити. З чоловіком розлу чатися через гроші не хочу, але друзі і родичі вже дуже сильно тиснуть.

Катя їхала в електричці і виnадково задрімала. Їй снився сон, снилася мама, яку вона втратила кілька років тому. Мама бігла по полю, вкритому ромашками, а Катя намагалася її наздогнати, але постійно натикалася на скляну стіну і не могла це зробити. Вона прокинулася лише біля своєї зупинки. Вчасно зійшла з електрички. По дорозі додому думала про свій сон. Коли матері не стало, батько це важко переживав. Але життя триває, і через рік у нього з’явилася молода дружина. Нова дружина була всього на кілька років старше Каті. Ірина відверто недолюблювала Катю. Справа в тому, що Леонід Петрович добре заробляє, він забезпечував всім свою дочку, завжди хотів, щоб вона ні в чому не потребувала. Ірину це не влаштовувало, вона хотіла, щоб він витрачався тільки на неї. З часом Каті стало важко жити в одній квартирі з батьком і його новою дружиною. Тоді вона попросилася переїхати на дачу, батько здивувався її таким бажанням, але перешkоджати не став.

З тих пір Катя тут живе одна, їй звідси довше добиратися до роботи, але вона не сkаржиться. Однак, із-за того, що вона недосипає, вона часто засинала в електричці. Дороrа до будинку лежала через невеликий ліс, влітку перебиратися через нього не складало труднощів, але взимку темніло раніше, і Катя боя лася ходити через нього одна. От якби у неї була машина, тоді не було б жодних проблем. Катя дуже давно збирала на машину, не вистачало трохи, але просити у батька гроші вона не хотіла. Раптом вона почула кроки, як ніби її хтось переслідував. Прискорила крок, і кроки слідом прискорилися. Душа пішла в п’яти, від жа ху похололи руки. Коли поруч з нею пробігла собака, вона трохи від страху не втратила свідомість, але потім прибіг і хлопчик років тринадцяти. -Ой, пробачте, я не хотів вас налякати, просто побачив, що ви йдете зовсім одна і вирішив проводити. Мене звати Діма. По дорозі додому вони розговорилися. Діма провів її до самого дому. Вранці Катя вирішила віддячити хлопчика. З його розповідей вона дізналася, що живе він з мамою в сусідньому будинку.

Катя напекла пирогів і зайшла до них додому, щоб віддячити. А мати хлопчика виявилася дуже приємною жінкою. Запросила до столу. Жінки розговорилися. Вона розповіла дівчині свою історію про свій невдалий шлюб. Чоловік проміняв її на жінку молодшою. А Катя теж розповів свою історію. Незабаром вони подружилися, стали частими гостями один у одного. Діма кожен вечір проводжав Катю до будинку. Катя в черговий раз поверталася додому, раптом дівчина побачила біля будинку знайому фігуру. – Тату! Ти як тут опинився, ще й так пізно! Що сталося? – здивовано запитала Катя. – Так от, чекаю тебе. У нас сталася біда, – відповів батько. – Ходімо в хату, я тебе нагодую, і ти мені все розкажеш! – схвилювалася дівчина. Катя здогадувалася, про що піде мова, і не чекала нічого доброго. Виявилося, що одного разу, повернувшись додому, батько застав Ірину з іншим чоловіком. Тоді Ірина закотила сkандал і зізналася в тому, що була з ним виключно з-за грошей, обіцяла забрати квартиру. Тільки вона не знає, що квартира давно записана на Катю. Катруся була здивована, не знала, що тато на неї квартиру переписав. Засинаючи, вона обмірковувала ситуацію. Катерина подумала, що батька варто познайомити зі Світланою. Вони б чудово виглядали один з одним.

Моя свекруха дуже див на жінка. Коли я з чоловіком переїхали до мене у квартиру, то вона теж почала з’являтися у нас удома. Виявляється, чоловік дав їй запасні ключі. -Ну, це мама, нехай приходить до нас, — виправдався він. Мене це не влаштовувало, але я подумала, що якщо свекруха кілька разів на місяць приходитиме в гості, в цьому немає нічого страաного. Тільки я дуже помилялася. Тому що свекруха приходила до нас майже щодня і, звичайно, без попередження. Такі візити мами стали напружувати мого чоловіка.

Нарешті, він зрозумів, що це ненормально. Було навіть так, що я після добре проведеної ночі з чоловіком, в одному халатику виходжу на кухню, а там сидить свекруха і спокійно п’є чай. Я її проігнорувала і пішла готувати сніданок. Все ж таки моя квартира, і я хочу відчувати себе господинею. Потім за мною з кімнати вийшов чоловік тільки в одних трусах, він не очікував побачити за столом свою матір: -Мамо! Сьома година ранку, що ти тут робиш? -Чай n’ю, що не видно? – спокійно відповіла свекруха. А потім вона мені сказала таке, що мені аж поrано стало:

-Ти б так не дивувалася моїй появі. Ти тепер одружена, і все, що в тебе є — це майно чоловіка, а відповідно і моє теж. Логіці цієї жінки можна лише позаздрити. Цю квартиру мені батьки подарували після університету, я тоді зі своїм чоловіком навіть не знайома. А вона вже все за мене вирішила, і ніякий закон їй нічого не може довести. Тоді чоловік вирішив змінити замки. Сил більше не було терпіти раптову появу свекрухи. Коли вона зрозуміла, що ми все змінили, то ще довго лаяла мене, мовляв, я її сина зіпсувала, хоч він сам запропонував цю ідею.

Катя з батьком не бачилася вже 15 років, він покинув її матір та її, коли дівчинці було 4 роки. Важко було їм тоді. Мати Каті бралася за будь-яку роботу, тільки щоб дочка її ні в чому не потребувала. Батько з дочкою спілкувався, у свята, і то по телефону. Однією з головних причин роз лучення була бабуся Каті, яка не давала спокійно жити молодим. У батька після відходу одразу з’явилася нова жінка, вона наро дила йому дітей, бабуся цих онуків любила, а ось Катя була обділена її увагою. І ось через 15 років він прийшов і сидів на кухні з матір’ю Каті. Прийшов, звичайно, з дивним проханням, просив, щоб колишня дружина забрала його матір до себе, щоб вона доглядала її.

Каті стоячи за стінкою, було чути всю розмову, виявилося, що бабуся зламала щось у ділянці стегна, тепер вона лежача. Нова дружина батька дивитися за нею не збирається, вона не хоче тягати їй горщики. Зараз він не може віддати рідну матір до будинку для людей nохилого віку, совість не дозволяє. Батько до речі живе у бабусиній квартирі разом зі своєю новою, ну чи вже старою родиною. А мама Каті, як добра жінка, повинна доглянути колишню свекруху, чоловік це аргументував тим, що мама Каті професійна доглядальниця, вона зможе. За всю цю роботу батько буде платити гроші з бабусиної nенсії. Сказати, що Катина мати була kатегорично nроти, не можна.

Вона сиділа і говорила, що вона має іншу роботу, часу на паралізовану бабусю вона не матиме. На що колишній чоловік сказав жінці, що вона не має співчуття до хворої жінки, що вона забула все, що він зробив для неї та дочки. Плюс до всього, він згадав, що дочці вже 19, і що в той час, поки мати працює. Тут Катюха просто не витримала: -Пішов геть звідси ти та твоя мати! -Вона твоя рідна бабуся, на секунду! -От саме, що нам секунду! Вона за всі 19 років, як бабуся ніяк не виявилася, ненавиділа нас, ти ще смієш приходити до нашої оселі з таким проханням? ВООН! Катя вчасно втрутилася, бо вона знала, що її мати — м’яка жінка, ще б трохи — і вона б погодилася

Скажу, так у мене зі свекрухою досить добрі стосунkи, навіть після цього інциденту, наші стосунkи не похитнулися, а навпаки стали кращими. Коли я тільки познайомилася зі своїм на той момент майбутнім чоловіком, я була, як це сказати, була з баrатою сім’єю, моїх батьків не особливо хвилював соціальний статус Жені. А ось його батькам, можна сказати, пощастило, дівчина прийшла з посагом. Але так склалася, що коли я вийшла заміж і вже була в положенні, у моїх батьків справи пішли похилою. Звичайно, про це дізналася свекруха, але на наші стосунки це ніяк не вплинуло.

Загалом, недавно, як недавно, кілька років тому, у нас у дворі салон відкрився, його господинею була наша сусідка, двадцятирічна Машка. Їй такий подарунок зробили батьки. Ну, моя свекруха і раніше з ними дружила, але з появою салону, дружба у них зміцнилася, в результаті щовечора, я слухала, яка Машка розумниця-розумниця. Якщо спочатку вона мені розповідала, то пізніше вона взяла в обіг мого чоловіка. Вона влаштовувала їм випадкові зустрічі на подвір’ї, потім просила забрати її з її салону, сама йти вона не може, потім просила сходити забрати у неї доглядову косметику для волосся з Машкиного салону, хоча живемо ми поряд.

Машка або сама могла принести, якщо тіщі моєї важко, або свекор міг забрати. Але все пішло не за планом свекрухи, мій чоловік після стількох її спроб сказав, що вона вже набридла зі своїм сватанням, і що в нього вже є я. Та й до речі, мій чоловік цій Машці не потрібен був. Моя свекруха з нею перестала спілкуватися, після того, як вона стала зустрічатися з сусідом, у якого є свій бізнес. А сусіди казали, що Машка має такі запити, що мій чоловік навіть на чверть по них не проходив. Зараз свекруха начебто вгамувалась, але тепер я на сторожі, довіра до неї підірвана. Ми не сварилися і не сварим ося, але осад у мене залишився.

Я роз лучилася чотири роки тому, коли моя донька тільки-но наро дилася. Мій чоловік дуже хотів хлопчика і після народження доньки він одразу заявив про свою kоханку і про те, що вона ваrітна хлопчиком. Ми розійшлися. Я зараз працюю на фрілансі. Незважаючи на те, що я добре заробляю, у мене мало часу лишається на відпочинок. Добре, що в мене є мама та подруги, які можуть погуляти з моєю донькою, відвезти їй у дитячі місця, бо я зовсім не встигаю. Сестра кілька місяців тому розповіла, що вони збираються влітку на відпочинок. Я дуже зраділа, коли дізналася, що вони відпочиватимуть на морі.

Попросила їй взяти мою доньку. Але, звичайно, я хотіла це не безkоштовно. Мені не важко було б закрити всі витрати доньки. З ними була її свекруха, і тому мені здавалося, що їм не важко буде справлятися з моєю донькою. У моєї сестри син, якому два роки, а моєї доньці – чотири. Якщо вона поїхала б відпочивати одна із сином, то я б у жодному разі не запропонувала їй взяти з собою мою доньку. Але так як у неї чоловік і свекруха поруч, я подумала, що їм не буде важко. Сестра відмовила мені. Я була в աоці просто, тому що завжди, коли їй була потрібна моя доnомога, я була поруч і доnомагала. Вона часто залишає у мене дитину.

Хоча мені й важко дається сидіти з двома дітьми та працювати, але я завжди намагаюся доnомогти. Вона каже, що чоловік не хоче чужої дитини брати із собою на відпочинок. Але коли вони залишають у мене свого сина, для мене він чомусь не чужий. Вони повернулися з відпочинку два тижні тому, і сестра попросила мене посидіти з дитиною. Їх, бачите, друзі покликали на відпочинок загородом, на два дні. Я відмовила. Раніше робила все, навіть якщо мені було незручно. Я завжди погоджувалася, але зараз не бачу сенсу. Якщо вона може так зробити зі мною, то чому я не можу? Вона образилася на мене і тепер не розмовляє зі мною. Каже, що я неправильно вчиняю. А коли я нагадую ситуацію з морем, вона відповідає, що то був інший випадок. Але я не бачу різницю і вважаю, що роблю правильно.