З трепетом душі я увійшла до будинку – побачити нові меблі. Але вони виявилилися зовсім іншими. І я відчула – це справа рук свекрухи

0
61

Ми з Костею одружилися кілька місяців тому. Історія кохання у нас банальна, ми навчалися у паралельних класах у школі. Потім почали зустрічатися та одружилися. Живемо ми у досить багатому селі. Батьки мого чоловіка не останні люди, вони мають велику ферму, яка забезпечує роботу багатьом сільським людям. Після реєстрації шлюбу сільрада виділила нам ділянку для будівництва власного будинку. Поки будівництво йшло повним ходом, ми з чоловіком переїхали до його батьків. Вони мають добротний будинок. Вони виділили нам простору кімнату другого поверху.

Ми вирішили обставити її на наш розсуд. Погуляли по магазинах меблів і натрапили на гарнітур, який мені дуже сподобався. Він був білий. У своїй уяві я вже намалювала, як він виглядатиме в нашому новому будинку, представила шпалери та підлогу. Чоловік мій вибір схвалив, йому взагалі було не дуже важливо. Тільки він виявився дорожчим, ніж ми планували. Щоб не влазити у борги, ми вирішили дочекатися зарплат. Наприкінці місяця я чекала з нетерпінням. У заповітний день у мене на роботі захво ріла приятелька і попросила її замінити. За меблями поїхав чоловік.

Приходжу я вся в передчутті, відчиняю двері, а там інші меблі. Форма та ж, а ось колір інший, він коричневий. Мені зовсім не сподобалося. Виявилося, що свекруха поїхала разом із моїм чоловіком і вмовила купити в такому кольорі, мовляв, так практичніше. Я страшенно засмутилася, заплакала і пішла на город. Там до вечора пропрацювала та проплакала. Чоловік та його батьки такої яскравої реакції не очікували. Після цього свекор дружину посварив, що вона втручається у наші справи. Вони запропонували гроші відшкодувати, щоби для нашого будинку ми купили той, що мені сподобався.