Якось чоловік, як завжди, поїхав на роботу о 8-й ранку. Несподівано він повернувся вдень і заявив, що звільнився. Я не могла підібрати слова. Він завжди дуже любив свою роботу. Але останні кілька місяців у них змінилося керівництво. До співробітників почали ставитися гірше. Чоловік часто затримувався на роботі. А деяких співробітників зовсім звільнили. Я знала, що чоловікові не зовсім до вподоби таке звернення. Ще тоді він почав старанно шукати вакансії. Але в їхньому офісі з цим дуже суворо.
Одного з їхніх колег зловили, коли він намагався знайти іншу роботу – і одразу ж звільнили. Але я й подумати не могла, що він так візьме і звільниться. Проблема була в тому, що я не працювала і сиділа вдома із дворічним сином. А ще у нас не погашено кредит за ремонт у квартирі. Квартиру нам допомогли купити батьки одразу після весілля. Дуже рада, що не довелося брати в іпотеку. Я ж звільнилася з роботи до ваrітності та збиралася знайти іншу. Але коли дізналася, що вагітна, так і не вдалося взятися за цю справу. Тоді грошей нам цілком вистачало. У чоловіка були добрі перспективи, висока зарплата.
Але за два роки багато чого змінилося. Тепер ми живемо від зарплати до зарплати. І раптом чоловік приходить додому та повідомляє, що звільнився. Навіть не знаю про що думати. Говорить, що відпочине тиждень, а потім піде на пошуки нової роботи. Найбільше я розлютилася через те, що чоловік навіть не порадився зі мною, перш ніж ухвалити таке важливе рішення. Адже він сам зараз годує нашу родину. Я його дружина і маю знати про такі речі. Але, з іншого боку, він має право так вчинити. Адже це його робота та його життя. Сподіваюся, незабаром він знайде собі нову посаду.