Свекруха спочатку робила все можливе, щоб Галина пішла з сім’ї, і в неї це вийшло Але вже кілька років вона вмовляє невістку повернутися

0
133

Галина вийшла заміж у 20. Зі свекрухою їй не пощастило. Постійно налаштовувала свого сина проти дружини. Постійно запевняла його, що вона йому зра джує, і що це не вигадує, а все село про це говорить. Постійно свекруха була незадоволена. То не смачно приготувала, то прання не добре випрала, то не так подивилася. Причин для свароk та доkорів завжди вистачало. Чоловік Галини працював у місті. Вона щодня з трепетом чекала на його повернення. Він її просив ще трохи потерпіти, адже на роботі йому обіцяли службову квартиру. Галина так і терпіла, але завжди уявляла, як облаштує свій власний куточок. Якого кольору шпалери поклеять на стіни, який у них буде посуд…

Перш ніж їм удалося здійснити свою мрію, Галя народила дівчинку, з різницею у 2 роки народився і син. Бабуся онуків любила і доглядала їх. Тим часом Галина влаштувалася на роботу до найближчої їдальні. Вона була дуже красивою, око неможливо було відірвати. Чоловік став рев нувати її серйозно, та ще й мати збоку постійно твердила, що зра джує йому дружина. Він став її рев нувати і з часом рев нощі переходили в хво робу. Бувало, чатував її біля роботи, сподівався, мабуть, застукати її з кимось, але на жаль. Та й мати продовжувала його пиляти, і він вирішив умовити дружину сидіти вдома. А вона в жодну. Через все це Чоловік Галини почав виnивати і тверезим майже ніколи не повертався додому. Галина не розуміла, в чому справа, де в усьому цьому її ви на, адже ночами чоловік був з нею дуже лагідний.

А одного разу свекрусі сусідка звістку передала, що її невістку бачили на складі їдальні – і не одну. Та одразу ж пішла розбиратися з невісткою. На що та спокійно відповіла, що було їх там п’ятеро співробітників, і що продукти отримували та розкладали. Але свекруха на цьому не зупинилася і все доповіла синові, а той був «напідпитку» і мало не до втрати свідо мості поб ив дружину. Добре хоч діти спали. Вранці Галя зібрала речі та поїхала до сусіднього села до своєї матері. Але свекруха та чоловік неодноразово до неї приїжджали та просили повернутися. Але Ольга твердо наполягала на своєму і бачити їх не хотіла. Адже й так натерпілася в тому домі й хотіла вже жити у спокої та без жодних закидів.

Дітей вона із собою забрала. Минули роки, життя у Галі налагодилося. Вивчилася на бухгалтера, добре забезпечувала своїх дітей. Зустріло своє кохання. Дуже дбайливого та милого чоловіка. Поряд з ним вона була дуже щаслива і дихала на повні груди. Наро дила йому двох дітей. Але одного дня дізналася, що свекор поkинув цей світ. Вирішила поїхати востаннє прово дити його на той світ і попрощатися. Адже дід був добрий до неї і ніколи не втручався. Приїхала вона туди на власній машині, діти були вже дорослими. Чоловік бив себе руками по голові за те, що втратив її по ду рості та недоречному рев нощі, а свекруха кинулася їй у ноги благаючи повернутися, але все марно. Було вже надто пізно…