Є історії, які не забуваються. Такі історії розповідають з покоління в покоління. Я одружився на моїй коханій, жили ми душа в душу. Ми обидва працювали. Потім дружина завагітніла і наро дила мені сіна. Я був щасливий, моїй радості не було меж. Коли моєму синові виповнилося три місяці, моя дружина таке відмочила, що досі вгадуємо… Одного разу влітку ми сиділи з дружиною втомлені і виснажені. Я завжди допомагав дружині з дитиною. Дитина була дуже неспокійною, не спала ночами, вірі дувала, вставали по черзі. У тій момент дитина спала, ми з дружиною самі лягли відпочивати. Я прокинувся пізно вночі-і що я бачу?
Дружина стоїть спершись об стіну. Вона часто так робила: качала дитину, потім укладала в ліжечко. Я подивився уважно і сильно здивувався : дитини не було на руках, він солодко спар в ліжечку. Я пошепки живити, що вона робить, а вона здригнулася, відкрила очі і сказала: “ Як я тут опинилася?’’ Це був не єдиний випадок. Я вже було подумав, що треба порадитися з фахівцями, може вона потребує допомоги. Сін спокійно спав у ліжечку. Моя дружина була зайнята домашніми справами. Крутилася як білка в колесі. Вона у мене хороша господиня, у нас в будинок завжди чисто і прибрано. Ще смачно готує.
Одним словом, мені пощастило з дружиною. Вона пішла у ванну, щоб дістати випрану білизну з пральної машини — і пішла на балкон, щоб розвісити. По телевізору показували цікаву програму про малюків. Гостем програми був відомий педіатр. Дружина втупилася в телевізор і стала уважно слухати рекомендації педіатра. Я здивувався на ній: Вона качала в руках чисті дитячі речі під передачу по телевізору. Раптом наш син прокинувся і став плакати. Вона заколисувала машинально. Я подивився на неї співчутливо. Тоді у мене були побоювання, що у неї якісь розлади, але потім, слава Богу, все пройшло.