Аня вийшла заміж за заможного чоловіка. Валерій має свою стоматологічну клініку. Вони познайомилися на поетичному вечорі, присвяченому творчості Едуарда Асадова. На цьому вечорі Аня виступала з віршем «Слово про кохання». Вона так чуттєво вимовляла кожне слово, що Валера не міг відірвати від неї погляду. Він доклав багато зусиль, щоб познайомитися з нею. Вони з першого дня спілкування зрозуміли, що створені один для одного. За рік стосунків Валерій запросив Аню жити до себе, і вона погодилася. Одним із грудневих вечорів Валерій заявив, що хоче познайомити Аню з мамою. Наступного дня вони збиралися до неї у гості. Аня думала, що майбутня свекруха буде доброю та ввічливою жінкою. Адже вона зуміла виховати свого сина належним чином.
Знайомство Ані з матір’ю Валери пройшло добре. Вони багато розмовляли, а потім Мар’я Валентинівна показувала дитячі фотографії Валери. Через місяць Валера зробив Ані розкішний подарунок. Він подарував їй машину. Аня була щасливою, тепер їй не потрібно було їздити на транспорті. Її щастя затьмарив телефонний дзвінок. Дзвонила Марія Валентинівна. Вона одразу почала кричати на Аню та ображати її. На адресу дівчини летіли такі слова, як утриманка, меркантильна особа, якій потрібні тільки гроші від її улюбленого синочка. Аня не змогла стримати емоцій. Вона заплакала, як маленька дитина. Валера почув, що Аня плаче і побіг до неї до кімнати. Аня через сльози все розповіла йому, але він не міг повірити, що його мати здатна на таке.
Ані було прикро, мало того її назвали змістовкою, так і кохана людина їй не вірила. Тоді Аня пішла на хитрість. У присутності Валери вона зателефонувала майбутній родичці та отримала другу порцію образ на свою адресу. Валера не міг повірити на власні вуха. Він передзвонив Марії Валентинівні. Спокійним тоном він зажадав у неї більше не дзвонити Ані і не ображати її. Він наполегливо попросив її вибачитись перед дівчиною. Марії Валентинівні не хотілося цього робити, але щоб зберегти добрі стосунки з сином, вона все-таки вибачилася перед Анею. Дівчина тоді вибачила майбутню свекруху, але більше з нею не спілкувалася. Минуло 5 років, Валера та Аня живуть щасливо та виховують однорічну доньку. Свекруха зрідка приходить побачити онучку, але у життя сина не лізить.
