Донька Іри зібралася виходити заміж. Щоправда, живуть вони з нареченим не заможно. Грошей не завжди вистачає, тож вирішили святкувати весілля скромно. У день весілля підуть із родиною та близькими до кафе, а наступного дня покличуть родичів та друзів на дачу. Про гарну весільну сукню донька Іри не мріяла. Розуміла, що не по кишені. Тоді майбутня свава запропонувала таку ідею: -Так можна на прокат плаття взяти. Так багато хто робить і не дорого. -Ні, цього ніколи не буде, — різко відповіла Іра. Ця відмова була пов’язана з дитячими спогадами. Сім’я в Іри була бідна, вони не купували нових речей.
Тут на новий рік у школі оголосили маскарад. А у мами Іри була подруга тітка Валя. Її донька – Настя щороку приходила у розкішних сукнях і всі їй заздрили. Перед шкільним маскарадом тітка Валя гостювала у мами Іри. -Так може Ірка сукню Насті торішню одягне. Моя вже виросла з нього, а одягла всього кілька разів. Так і вчинили. Прийшла Іра у сукню Насті. Воно йшло Ірі навіть більше, ніж господині. Срібна сукня з візерунками з боків, а на талії – рожева стрічка. Всі дівчатка тільки й обговорювали те, яке в Іри плаття. Насті це не сподобалося, і вона вибігла на сцену, схопила мікрофон і крикнула:
-Оголошую конкурс «найкраща сукня-обноски» та виграє Іра! Дівчинка зістрибнула зі сцени підбігла до Іри і сказав їй в обличчя: -Швидко знімай мою сукню! Іра вибігла із зали. Вона побачила, що кабінет хімії відкрито, на вішалці висів білий халат. Іра одягла його, а сукню подруги передала через дівчаток господині. З того часу Іра вирішила, що більше ніколи в житті не одягне чужих речей. Так вона зібрала всі гроші і купила дочці на весілля сукню. Це і стало весільний подарунок. Донька була у нестямі від щастя, вона обійняла маму. Весілля було врятовано.