Ми з Артемом розлучилися через його крайню ощадливість і наполегливе прагнення економити кожну копійку. Ми вперше зустрілися у 18 років, відсвяткувавши випускний у коледжі на одній дискотеці, не знаючи, що були однокурсниками чотири роки. Наш ранній роман був наповнений жестами прихильності – квітами, подарунками та побаченнями. Однак щедрість Артема згасла через два роки, змінивши наполегливе прагнення накопичити на квартиру, що призвело нас до життя з мінімальним дозвіллям і постійною економією. Наш шлюб посилив ці обмеження .
Артем запропонував нам обом накопичувати на наш майбутній будинок, внаслідок чого ми стали вести спосіб життя, позбавлений романтики, ніжності, прогулянок та покупок, що різко контрастувало з комфортним життям, яке забезпечували мої батьки. Відвідування моєї сестри показало скупість Артема: він не дозволив мені купувати подарунки племінницям або вносити гроші на продукти, записавши їх у ролі обтяжливих гостей. Ситуація посилилася, коли Артем став ставитись до особистих витрат як до позик, вимагаючи розписки та стягуючи відсотки за прострочення. Така неприйнятна ситуація зберігалася доти, доки ми не досягли мети накопичення грошей на квартиру. Ця подія стала приводом для одкровення:
я пішла від Артема і подала на розлучення, незважаючи на його благання про примирення. Після розлучення життя розквітло. Я покращила своє фінансове становище, знайшла кращу роботу та самостійно придбала невелику квартиру. Звільнившись від обмежень Артема, я тепер люблю ходити в кіно, ходити до ресторанів, балувати племінників подарунками та щороку проводити відпустку за кордоном. Ця подорож підкреслює перетворюючу силу розлучення після нездорового шлюбу, який привів мене від життя, повного обмежень, до життя, повного самореалізації та свободи.