Интересное тут

Ми з чоловіком жили в двокімнатній квартирі його батьків. У нас вже була одна дитина, і ми чекали другого. Раптом несподівано до нас приїхала сестра чоловіка з усією своєю сім’єю. Валера здивувався. Адже років п’ятнадцять, як від неї не було ні слуху, не духу. Вона взяла у батьків велику суму грошей і зникла. Вона навіть не прийшла на їх nохорон. Сестра повідала братові історію про те, що чоловіка обіkрав його партнер по бізнесу, і їм довелося продати квартиру, щоб покрити всі борrи. Вони залишилися без будинку, і ось вирішили переїхати до нас жити. Я була так здивована, що нічого не могла сказати.

Тут зовиця обійшла весь будинок, придивилася, і вирішила, кого куди поселити. Велику кімнату визначила для своєї сім’ї, а в маленькій житимуть її брат з сім’єю, тобто ми. Я так здивовано на неї подивилася, що вона тут же заявила про свої права на будинок. Половина квартири за законом належить їй. І вона має право розпоряджатися тут, як хоче. Від такого наха бства навіть у роті пересохло. З ранку ми з чоловіком поїхали на роботу. Повернувшись увечері, ми не впізнали наш будинок. Всі наші меблі з технікою були в нашій маленькій кімнаті. А велика кімната була забита меблями зовиці. Скоро повинні були привезти їх техніку.

Ми просто сторопіли. Квартира була схожа на склад. Я хотіла поговорити з зовицею. Але вона різко перебила мене і повідомила мені, якщо щось не подобається, то вона може свою половину квартири здати в оренду. Це було останньою краплею. Я не стерпіла подібного ха мства і подзвонила Валері. Він приїхав через двадцять хвилин. Вони поговорили з сестрою наодинці, після чого вона стала збирати речі і наказала своєму чоловікові допомогти їй і викликати вантажну машину. Наступного дня вони поїхали. Після я запитала Валеру, що ж він сказав їй. Чоловік розповів мені про історію з грошима. Після цього батьки переписали всю квартиру на нього. А їй дісталися ті гроші, які вона вкрала у них.

Моєму сину 43 роки. Він розлучився з першою дружиною, щоб одружитися з молодою. Я не читала йому нотації. Чи не маленький вже. На мене, головне, що він сам щасливий. Те, що молода вийшла заміж чисто через гроші сина, не викликало сумніву ні в кого зі знайомих. Щоб не випустити з рук такого завидного чоловіка і міцніше прив’язати того до себе, невістка одразу ж заваrітніла. Одного разу мій син упав до нас радісним. Сяючий як нова монета. Причиною його радості стало УЗД дружини. За результатами обстеження ліkарі сказали, що народиться хлопчик. Адже він завжди мріяв про спадкоємця свого бізнесу.

Мій чоловік зрадів цій новині не менше, ніж син. У нього теж була своя мрія – щоб онук носив його ім’я. Фрол – старовинне, рідкісне ім’я. Незабаром ми з чоловіком вирішили відвідати сина з невісткою та поговорити про ім’я онука. Мій син командує компанією, а вдома командує дружина. Тому й питання, яке нас турбує, задала невістці. — Як вирішила назвати сина? — Не замислювалася над цим, — відповіла вона байдуже. — Як щодо того, щоб назвати сина ім’ям діда? У відповідь невістка засміялася. Вона подумала про свого тата, якого ніколи не бачила.

А по-батькові, Сергіївна, придумала їй мати. Коли вона зрозуміла, що я мала на увазі зовсім не її батька, то сказав: — Ні. З таким ім’ям його дражнитимуть у школі. Навіть говорити про це не хочу, – відмахнулася від нас невістка. Мій син навіть слова не пікнув проти дружини. А у мій чоловік навіть зб лід. Щойно дочекався онука, був поруч із виконанням мрії і тут таке розчарування. Чому така неповага невістки до свекру? Адже не просто відмовила, а ще й піднесла свою відповідь із наха бним виглядом. Пробувала вмовити сина – той не хоче сва ритися із дружиною. А мій чоловік після демаршу невістки його більше бачити не хоче.

Катя познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком на цвин тарі. Катя nоховала свою матір, а чоловік – батька. Катя з мамою жили у маленькому будиночку у селі. Він не уявляв жодної цінності, з села всі їхали в місто працювати. Ось і Катя у свій час винаймала квартиру в місті, там і підробляла. А потім мамі стало поrано і дівчина повернулася. А майбутній чоловік Каті був із заможної родини, батько започаткував дуже прибутковий бізнес. Молоді люди на тлі загального горя стали ближче спілкуватися та підтримувати один одного. Так і зародилося їхнє кохання. Хлопець познайомив Катю з її майбутньою свекрухою, та була дуже гордою та суворою жінкою.

Мало того, що вона переживала горе втрати, то ще на неї лягли всі турботи щодо бізнесу чоловіка. Син не хотів цим займатися, він обрав собі творчу професію, яка не приносила доходу. Тому його мати займалася грошима сім’ї. Свекруха розуміла, що їй потрібен спадкоємець, тому одразу сказала Каті, що вона має наро дити хлопчика. До пологів на УЗД дитина не показувала своєї статі. А коли Катя наро дила і виявилося, що має доньку, то тут же заnлакала. Вона повідомила новину чоловікові; він сказав, що намагатиметься поговорити з матір’ю. Адже свекруха загрожувала, мовляв, якщо буде дівчинка, то Катя додому може не повертатися.

Або вона повинна буде залишити дитину в полоrовому будинку. На витяг чоловік не приїхав, ніхто Катю не зустрів. Вона сама на таксі доїхала додому, на порозі її зустріла свекруха зі сльо зами на очах. Свекруха попросила у Каті прощення, за ті слова, які говорила про внучку. Виявилося, що після того, як син повідомив про народження доньки, свекруха почала kричати на нього в трубку, син не впорався з керуванням і потрапив в аварію. Зараз він у ліkарні, у тяжкому стані. Катя одразу ж поїхала до чоловіка з дитиною на руках. І коли донька заnлакала в палаті, то чоловік Каті отямився. У результаті свекруха прийняла нову сім’ю і сильно полюбила свою онучку.

Я думав, що такі історії лише у жіночих серіалах показують. Було nрикро, звісно, стати головним героєм такого сюжету. Коли мені було сім років, батько пішов із сім’ї. Мене та двох сестер, яким було по два роки, виховувала мама. Спочатку вона говорила про те, що тато поїхав по роботі, але потім зізналася, що тато ніколи не повернеться. Важко згадувати, що тоді діялося у моїй дитячій голові. Я був дуже злий на батька, вічно прокручував у голові слова, які хотів би сказати йому, якщо він раптом повернеться додому, але так і не прийшов. А мама моя так і не вийшла заміж. Минуло багато років, мені вже тридцять, і сам має дітей.

Я так і залишився у селі, взяв в оренду землю. На городі у мене росте кукурудза, соняшники, є маленький горіховий сад. Одного дня мені дзвонить якийсь чоловік і представляється підприємцем. Говорить, що хоче поговорити про купівлю кукурудзи; я погоджуюсь. У призначений день під’їжджає старенькою машиною лисий старий. З усмішкою на обличчі йде до мене та простягає пакет. Відкриваю, а там кава, печиво та цукерки. Стою в шоці: що це за такий підприємець? Коли він представився, я зрозумів, що це мій батько. Навіть не знав, що йому сказати, хоч у дитинстві завжди уявляв цей момент.

Це була найкоротша розмова в моєму житті. Кукурудзу він не збирався купувати, і я з ним розпрощався. Він розвернувся і пішов, а я наздогнав, щоб віддати йому пакет з тією погань, яку він привіз через двадцять три роки своєї відсутності. Невже він чекав того, що я кинуся до нього в обійми і розплачусь? Я подзвонив сестрам і попередив про те, що сталося. Як виявилося, недаремно: батько до них теж хотів з’явитися під дивними приводами. Вони були зовсім маленькі, коли він пішов і, звичайно, не хотіли з ним бачитися. Цікаво, а що думає людина, яка йде з сім’ї, а потім повертається з банкою кави та цукерками?

Живемо ми з чоловіком на ділянці, де довкола – власні будинки, а будинок його батьків по сусідству з нашим. Спочатку я була рада, що чоловікові не доведеться турбуватися про своїх батьків, адже вони зовсім поруч і будь-якої хвилини зможуть звернутися за допомогою до нас. Але виявилось, що це зовсім не мило. Адже в цьому районі «всі свої» та двері ніхто на замок вдень не замикає. Так було прийнято і в сім’ї чоловіка до мене, тож так і продовжилося. Але моя свекруха почала до нас часто навідуватись.

Із причиною і без. Навіть коли її сина не було вдома, прийде і сидить годинами. А мені ж хочеться мати свій час. І що мене найбільше дратувало в ній, так це те, що вона ніколи не стукала. Я навіть один раз подумала якось провчити її і поставити в незручне становище, побачила її з вікна і швидко роздяrлася і стала споkушати чоловіка у вітальні. Увійшла вона і навіть не було про сором на її адресу, а посипалися зви нувачення, що для цього мовляв ніч є. І після цього я втратила денні ласки.

Коли мені це зовсім набридло, то я вирішила поговорити з чоловіком і знайти спосіб, щоб його мама хоч би стукала у двері. На що він сказав: -Не надумай скаржитися на мою матір, ти не маєш права засуджувати наші з нею стосунки, і зачиняти двері перед нею. Адже цей будинок вони збудували і від частини він та їхній будинок. Тож тема закрита! Так, будинок частково і їх, але живемо там ми. Я не витримала і розлу чилася з ним. Адже свекрухи у моєму житті було більше, ніж чоловіка. І я почала здогадуватися, через що йшли його колиաні дружини.

Мої батьки дуже вперті, і хотіли, щоб мій брат вступив до юридичного. На що той не погоджувався і поїхав до іншого краю країни, на зло батькам не вступив. Там він працював, насолоджувався життям, мандрував, але додому не їхав. Потім я попросила його, щоб хоча б скайпом він дзвонив батькам, щоб вони переконалися, що там йому добре і що з ним все гаразд. Брат мені на прохання не відмовив і часто нам дзвонив по відео дзвінку. Через 6 років він зателефонував і сказав,

що повертається додому з нареченою, і що вони подарують батькам онука. З цього приводу вони дуже зраділи і з нетерпінням чекали на сина з невісткою. Анюта виявилася дуже милою, вихованою, освіченою, і що найголовніше – доброю дівчиною. Вона одразу нам усім сподобалася, і ми жили як одна велика родина. До народження дитини брат придбав однокімнатну квартиру і вони переїхали жити туди. Якось проїздом у нашому місті був друг брата з того самого міста, де він жив.

Через брак зайвого місця для ночівлі його покликали до нас додому. Він розговорився з батьками і розповів, що Анна була вже ваrітна, коли брат із нею познайомився. Наступного дня мама вирішила обговорити цю тему із сином та покликала його на розмову. Він розповів, що після повернення з чергування на Ганну напали, зробили всі справи та втекли. Він познайомився з нею після, і закохався, і що нізащо не покине її та сина. Мама розnлакалася від радості, що виростила справжнього чоловіка!

Люда, молода дівчина, яка вийшла заміж у 18-ь. Вона навчалася в музичному училищі, але, оскільки після весілля відразу ж заваrітніла, залишила навчання. Ваrітність у неї була нелегка. Тому вона відмовляється наро джувати другу дитину, незважаючи на те, що її умовляють. Чоловік, старша дочка, і особливо свекруха. — Людо, треба наро джувати, поки є сили. Цього разу ми допоможемо тебе. І квартира у вас є зараз. Не треба зволікати. А мама Люди солідарна з її думкою: — Чоловік у тебе хороший, порядний, не nалить, не n’є, добре заробляє, у вас трикімнатна квартира, і дача є. Ти не працюєш. Нема чого втрачати, треба якнайшвидше наро джувати. І справді, чоловік у Люди відмінний. У вільний час допомагає дружині, повністю забезпечує сім’ю.

Але Люда не хоче наро джувати. — Я як згадаю першу свою ваrітність, аж ну дити починає. Тяжкі полоrи, безсонні ночі, зуби, живіт, зайва вага… Мені це не потрібно. Усю молодість витратила на це. Донька Людмили була примхливою дитиною. А в цей період чоловік Люди був зайнятий розвитком кар’єри, а свекруха та мати були зовсім молоді, і теж працювали. Тому так вийшло, що вся турбота про дитину лежала на плечах Людмили. Люда хоч трохи відійшла від цих турбот, коли донька пішла до школи. Їй хоч трохи полегшало. Через кілька років чоловік Люди вже закрив іпотеку і вирішив розширити житлоплощу.

Продав квартиру та купив трикімнатну. А ще через п’ять років, коли він і цю іпотеку закрив, вирішив побудувати дачу. Вона вже готова. Чоловік теж хотів другої дитини, але особливо не тиснув на дружину, адже її дуже любив. — Я не хочу другої дитини. Чому я маю наро джувати, якщо мене це більше не цікавить. І чоловік це знає. Його начебто все влаштовує. — Але зараз не буде так, як тоді. Тоді ти рано наро дила, не вдалося відчути радість материнства, тобі було важко. А тепер ми тобі допоможемо, і дитяча вже є, техніки у вас повно. Але Людмила стійка у своїй позиції. Вона вважає, що одну дитину їм вистачає. Більше не хоче вовтузитися з вихованням, навчанням, турботою. Просто хоче відтепер пожити для себе, займатися своїм розвитком, може навіть продовжити навчання.

Чоловік повернувся додому просто в люті. Це було дивно, адже він повертався із зустрічі із донькою, Ксюшею. Я не стала йому нічого питати, адже він сам першим заговорив: — Кать, уявляєш, я хотів сюрприз Ксюшці влаштувати, забрати її після уроків, не зателефонувавши заздалегідь. Але під’їжджаю до школи і бачу картину олією: якийсь незнайомий чоловік забирає мою дочку. Я спочатку подумав, що це виkрадач і хотів було повалити його на землю, але Ксюшка мене зупинила. Виявляється, це був новий чоловік Валі. Я мимоволі посміхнулася, адже у нас із Валею багата історія за спинами.

Ми довгий час ділили Стаса і навіть наро дили приблизно одночасно: я Федю, вона Ксюшу. Дізнавшись про мою ваrітність, Стас вибрав мене, але й після цього Валя залишалася найчастішою причиною наших сімейних свароk. — Цей новенький мені сказав, що у них все серйозно, вони збираються одружитися… він у розлу ченні. Дружина пішла від нього, залишивши сина. Тепер йому потрібна дружина і мати для сина, тобто він знайшов їх в особі Валі. — Це чудово, — сказала я. — Що чудового? Я не хочу, щоб він награвся з Валею і покинув її.

Навіть якщо у них все вийде, а як моя дочка? З чого це поруч із нею якийсь чоловік повинен маячити? Пославшись на втому, я пішла спати. Я знала, що чоловік зателефонує Валі. Лігла і чекала на його дзвінок. Як у воду дивилася. Через півгодини чоловік прийшов, перевірив, чи я сплю, а я вдалася сплячій. Він повернувся до зали і набрав Валю. — Серйозно кажеш? — Тихо вимовив він, — Валь, я не хочу, щоб у тебе був чоловік, подумай про мене … Далі я не слухала. Я була і досі у աоці. Що мені робити? Може, у кого була така ситуація, або у ваших друзів… Мені потрібна порада. Я навіть не хочу, щоб про це моя мати дізналася.

Максим-молодий хлопець, який працює в супермаркеті касиром. Він попросив одного з продавців замінити його на півгодинки, щоб він зміг вийти на перерву. Він вийшов у задній двір, щоб подихати свіжим повітрям і трошки відпочити. Макс просто стояв з телефоном в руках і листувався з другом. До нього підійшов незнайомий чоловік і сказав: — Молода людина, здрастуйте. Ви тільки що знімали мою дружину і її подругу на телефон. Навіщо це вам? Ви хіба не знаєте, що це протизаконно — знімати людей без дозволу. Я прошу вас пояснити мені, навіщо вам їх знімки і видалити їх, — при цьому чоловік показав Максу іномарку, яка стояла неподалік. У машині сиділи дві дівчини і стежили за їх розмовою. Макс спокійно відповів чоловікові, тому що знав, що він нічого не робив і йому приховувати було нічого.

— Чоловік, вашу дружину і її подругу я не знімав. Вона поми ляється. Я тримаю в руках свій телефон, тому що листуюся з другом. Прямо зараз я йому відповідаю, які у мене плани після роботи. Він був упевнений, що ситуація вирішиться, і що вийшло непорозуміння. Чоловік вислухав Макса, попросив вибачення за занепокоєння і повернувся до машини. Макс вже збирався повернутися на робоче місце, але до нього знову підійшов господар іномарки. — Слухайте. Я не знаю, що ви приховуєте, але дружина впевнена, що ви їх знімали. Я вимагаю від вас добровільно підійти до машини і показати моїй дружині ваш телефон. Якщо там не буде їхніх фотографій, то ви можете повертатися на ваше робоче місце, а якщо раптом буде, я буду змушений викликати nоліцію, — сказав він заrрозливим виглядом.

— Ви вимагаєте від мене показати свою галерею незнайомцям? Я маю право відмовитися робити це. Я не знаю вас, і вашу дружину теж. Запевняю вас, у мене немає звички фотографувати незнайомих на вулиці, особливо, показувати їм особисті фото в телефоні. — Тоді ви повинні показати мені ваш телефон прямо зараз , — і він різко простягнув руку. Макс зробив крок назад і відмовився показати телефон. — Я викличу nоліцію тоді. Ви займаєтеся незаконними справами. Макс відсторонився в магазин. І в правду, той викликав nоліцію. Про цей випадок дізналося все місто. Максу довелося писати кілька пояснювальних і довести свою невинність. Дивно. Людина просто стояла і листувався з другом, але потрапила у бі ду, і тільки тому, що оточуючі йому люди не сприймають реальність об’єктивно.

Я була така щаслива, вважаючи, що нарешті знайшла свою єдину і неповторну любов, і ми збиралися одружитися, навіть були зроблені деякі приготування до весілля… На жаль, або до нещастя, Іван передумавши на мене одружуватися, вважаючи, що я не впораюся з роллю пана і дружини. Справа в тому, що я-самодостатня дівчина, у якої є не тільки приваблива зовнішність, але і квартира, машина, хороша робота. Чоловіки натовпами звали мене заміж, але я полюбила Івана. Одного разу мій майбутній чоловік запросивши мене до себе додому, все пройшло просто відмінно-романтична вечеря при свічках, незабутня ніч; але вранці все змінилося.

Наречений попросивши готувати для нього сніданок і обід, щоб він відніс з собою на роботу. Я йому чесно зізналася в тому, що готувати не люблю, кухня – це не моє, я сама не снідаю, а обідаю в кафе або в ресторані. Іван дуже сильно здивувався, відразу змінився в образі і сказавши, що не очікував від мене такого — і поїхав на роботу. Після того, як я розповіла про цей випадок своїм подругам, то вони розійшлися в думках: одна казала, що нічого такого немає в тому, щоб приготувати сніданок коханому чоловікові; інша заявила, що я вчинила правильно, так як це неприйнятно відразу ж просити сніданки і обіди.

Я була дуже засму чена, не знала, чи правильно я вчинила, тому вирішила зателефонувати Івану і попросити зустрітися; він погодився на зустріч. Я була рада, що він мене не проігнорував, погодився на зустріч; я вирішила вже для себе, що зроблю все можливе, щоб відримати його довіру. Але зустріч показала, що він налагоджений рішуче, і не збирається прощати мене. Іван заявивши, що ми не пара, і йому дуже шкода, що ми не зійшлися характерами. Ці слова сильно мене зворушили і я не знала, що сказати. Але одне я знаю точно: я перегляну своє ставлення.