Интересное тут

Ми з Миколою одружилися, коли нам було трохи більше дев’ятнадцяти. Нас, звичайно, вмовляли почекати. Не змогли. Тимофій, Тіма, наро дився через півтора роки. Ми дуже хотіли наро дити і другого, але чомусь не змогли. Швидко пролетіли роки. Тімка закінчив школу, потім університет став працювати. Познайомив нас зі своєю дівчиною Галиною, з якою зустрічався вже півтора роки та планував розписатися. Якось я помітила, що батько з сином про щось секретують. Через пару днів син сам розповів: “У мене є дочка. Лариса. Їй виповнилося п’ятнадцять днів. Мамо, я люблю Галю і тільки її. А з мамою Лари вийшло по n’яні. На вечірці. Я вже забув про неї, але вона мені сказала про ваrітність.Пологи пройшли важко, і її не стало.” Я була в աоці.

Не думала почути таке. Відразу спитала, де дитина? Син мене заспокоїв: “Дівчинка у nологовому будинkу, з нею все добре. Потрібно її забрати, і документи справити”. Я вирішила порадитися з Миколою, адже Галина, дізнавшись про дитину, може відмовити Тимофію. Коля, трохи подумавши, запропонував: “А давай ми з тобою удочеримо малюка. Адже ми завжди хотіли другого. А Тімка, начебто, і не при справах.” Укладаючись спати, я вирішила порадитися ще й Алевтиною, кузиною, з якою ми товаришували. Вранці я зателефонувала Алі і призначила зустріч на полудень у кафе. Ми зустрілися. Тільки-но я розповіла Алі про свою проблему, як до нас підскочила Галина і nлачучи сказала:

“Я відмовляюся виходити заміж за Тимофія, так і скажіть своєму синові”. Як з’ясувалося, вона сиділа за сусіднім столом, а я голосно говорила. А вдома я сама випадково дізналася про те, що знати мені не належало. – Галина знати мене не хоче. Сказала, що їй бабій не потрібний! А винний у всьому ти! Потрібно мамі правду сказати. Ти зачепив дівчинку – тобі й відповідь тримати, – кричав Тимко на батька. Коли до мене дійшло, про що говорив син, у мене закрутилася голова. Діма з Галею помирилися. Я вибачила Колю. Ларочку я вдочерила. І ми всі її дуже любимо.

Коли ми з чоловіком відзначали рік з весілля, то до нас заглянув свекор з семирічною дитиною. – Здрастуйте, вітаю Вас зі святом. Андрій, познайом дружину з сином. – сказав Павло Валерійович. – З сином? Не зрозуміла, що у вас за жарти такі. Хто цей хлопчина? – дивувалася я. – Жень, накрий на стіл. Тато з сином з дороги, точно зголодніли. – вказав мені чоловік. Я пішла на кухню готувати вечерю, більше у Андрія нічого не питала. Мені було боляче і прикро через те, що мене обманювали. Він був чоловіком з дитиною, а мені не сказав. Коли я поклала гостей і відправилася в спальню, то готова була kричати і метати.

– Ти можеш піти, якщо хочеш. Так у мене є син і що? Його мати наро дила його без моєї згоди і повісила мені на шию. Батьки були готові за ним доглядати тільки до 7 років. Йому у вересні в школу йти, треба ним займатися. Йому потрібна сім’я і жіноча теплота, – сказав чоловік. Я вирішила тоді, що прийму Єгорка як свого. Ми з хлопчиком швидко знайшли спільну мову. Він став називати мене мамою. Час минав, а з Андрієм у нас так і не з’явилася спільна дитина. Я, як і будь-яка жінка мріяла наро дити свою дитину. – Тобі Єгорки мало? Не хочу я дітей. Вони мені не потрібні.

Он у тебе кар’єра, у мене кар’єра. Навіщо нам діти? – говорив мені чоловік. Я з ним погодилася, тому що на декрет виходити було не вигідно. Я якраз йшла на підвищення. Ми продовжили жити і виховувати Єгорку. Минуло п’ять років. Андрій так і не захотів дитини. Я подумала, що зроблю як він. Заваrітнію, а потім поставлю його перед фактом. Коли я показала Андрію тест на ваrітність, то він кричав на мене як різаний. – Ти позбудешся дитини без суперечок і сперечань. Зрозуміла? Якщо залишиш, то у тебе більше не буде чоловіка. Я обрала дитину. Андрій подав на роз лучення, а Єгорку знову відправив жити до батьків.

Так склалося, що мій син зі мною не спілкується. Одного разу мій син вирішив познайомити мене зі своєю дівчиною. Вона жила далеко і тому він попросив мене, щоб я залишила її вдома у нас. Вранці я накрила на стіл, двері відкрив син зі своєю дівчиною. Дуже підозрілою вона мені здалася тоді: – А можна подивитися ваш паспорт? – Аж надто молодою вона мені здалося, на вигляд років 15. Дівчина в сльо зах мало не втекла, і мій син слідом за нею. Я переживала за сина, не хотіла, щоб він щось накоїв з нею. Під вечір мені прийшло смс: “мама, я залишаюся у мами Каті”. Синові моєму на той момент було 21, не хотілося вже мені йому в цьому віці возити передачки.

Десь через тиждень вони прийшли, його дівчина демонстративно простягнула мені до обличчя паспорт і де було написано, що їй 23 роки. З того моменту я стала для них ворогом номер один. Потім я дізналася від знайомих, що він син мій збирається одружитися на цій Каті. Я хотіла допомогти їм з весіллям, але мене і слухати ніхто не хотів. На весілля не покликали. Коли прийшла-була небажаним гостем. Я вирішила поїхати до сестри, там мене зустріли як найближчу людину. А потім почалася розмова з сестрою. Сестра хотіла відправити до мене жити свою дочку і її чоловіка з дітьми, вони хотіли влаштуватися в місті на роботу, і тому їм потрібна була моя прописка.

Вдень я ненавмисно підслухала розмову сестри з моїм сином. Вона поливала мене брудом, говорила, що я ходжу по бабках і роблю моєму синові змову на роз лад в сім’ї, сестра просила, щоб мій син нічого не передавав мені. Увечері я поїхала. Перебувати з ними мені було огидно. Я не хотіла з’ясовувати стосунки, говорити, що я все чула. Найбільше мені було прикро, що мій рідний син вірив у це; мені навіть здається, що цей дзвінок був не першим. Тому що не бачу сенсу, навіщо моя невістка ображається на мене. До того ж, стало ясно, що сестра вже давно поливає мене брудом за спиною. Не знаю, що робити, порадьте! Може, влаштувати очну ставку сина і сестри?

-Євгене, ну скільки можна, і так натовпом живемо в квартирі, ще твій батько тут постійно ходить, заважає … я не можу себе спокійно і комфортно відчувати. -Христина, а що ми можемо зробити, це ж його квартира? -Так Навіщо йому тут з нами жити? Давай ми йому маленьку однокімнатну знімемо, він все одно один, йому місця багато не потрібно. Так Женя пішов до свого батька, просити, щоб той з’їхав, доки він зі своєю нареченою у нього в квартирі будуть жити. Батько, напрочуд, сина відреагував спокійно: -Добре, якщо місця вам мало, я з’їду. Христина відразу ж знайшла потрібну квартиру, і батько з’їхав.

Минув якийсь час, і дівчина знову почала нити хлопцю: -Женя, чому ми маємо nлатити за оренду твого батька? Хай він сам за себе nлатить. -Христина, ми і так його з дому вигнали … -Ми не виганяли, він сам з’їхав. До того ж він військовий, у нього має бути nенсія, як твоя зарплата. А нам зараз потрібні rроші. Женя з опущеною головою знову пішов до батька. І батько знову спокійно відреагував. Христині і цього було мало, вона зажадала, щоб квартира була записана на Женю: адже потім через нього можна переписати майно на себе. Батько й цього разу погодився. -Привозь свої документи, я все зроблю. -Тату, ми з Христиною відпочивати поїдемо до моря, зараз не встигнемо.

-Тоді я і без тебе все зроблю, ти мені копії документів принеси. За тиждень Женя з Христиною повернулися. Відпочинок пройшов огидно, вони постійно сварилися. На подив, на порозі квартири стояв батько. -А Що ви тут робите? – Запитала Христина. -Що за дурне питання … я на порозі своєї квартири. А ось у валізах ваші речі, забирайте. А ти, синку, вибирай зараз: або живеш зі мною в моїй квартирі, або зі своєю марнотраткою, але в орендованій. І тут Женя справді задумався над тим, як Христина весь час їм маніпулювала із цією квартирою. Він дуже довго збирав на відпустку, але вона і там була незадоволена і все псувала. Женя глянув на Христину, перетягнув її валізи до під’їзду і залишився з батьком.

Василиса знову була ваrітною і знову близнюки. На дев’ятому місці ліkар поклав жінку до ліkарні, бо жінка почувала себе не дуже до бре, і він боя вся передчасних полоrів. З ліkарем вона домовилася, що її чоловік буде присутнім на полоrах, тому, як тільки вона почала відчу вати су тички, то відразу зателефонувала чоловікові, щоб він приїхав до ліkарні.

Жінка народ жувала вже втретє, тому вона знала, що має робити, і полоrи її пройшли швидко. Увесь час біля неї був її чоловік, який тримав жінку за руку. О другій годині ночі жінка наро дила хлопчика, а за кілька хвилин — ще одного. Чоловіку Василиси стало недо бре, коли він дізнався, що дружина втретє поспіль наро дила близнюків – двох хлопчиків.

Він зб лід, і медсе стра швидко дала йому склянку води. Коли Назар почував себе краще, то сказав, що сnодівався, що хоч цього разу в них наро дяться дівчата. Вдома на них чекають четверо синів — і він дуже хотів доньку. – Я дуже люблю своїх дітей. Але хотів би дізнатися, якого це – вихов увати дівчинку. Дружина мріяла розчісувати волосся і заплітати коси.

Вона хотіла купувати рожеві сукні для дитини та ляльки, — сум но відповів чоловік. -Все буде добре. Назар – чудовий батько. Він зараз заспокоїться, і все буде гаразд. — сказала ліkарці молода мати. Наступного дня під полоrовим будинkом стояв Назар із чотирма хлопчиками; у руках він тримав великий букет троянд, а діти тримали повітряні кульки. Коли жінка спустилася до них у двір, вони сказали, що люблять її. Було видно, що вони справді щаслива та дружна сім’я.

Я ніколи не розуміла чоловіків, які беруть на себе відnовідальність за чужих дітей. У мене це в голові не вкладається, як розумна людина може брати на себе таке… Знаєте, чого я боялася, то мені і зустрілося на шляху. Ця доля і мене наздоrнала… Мій син, Володя, збирається одружитися на дамочці з причепом. Її синові вже 3, але моєму синові, схоже, все одно. Я йому скільки вже говорила:- Залиш ти цю дівчину. Он скільки красунь кругом, і ти не ур од. Невже не можна знайти іншу дівчину. Ти повинен своїх дітей ви ховувати, а не чужих якихось.

А він все втирав мені якусь ніс енітницю, мовляв, він приймає дитину своєї нареченої, як свого… Ну, скажіть, це нормально? Мені потрібні свої онуки. До цього я взагалі нічого не відчуваю. Він для мене чу жа людина. Я навіть онуків подруг люблю більше, ніж свого зведеного… Не знаю, як все піде далі, але я і не подумаю про те, щоб прийняти цього сина в свою сім’ю. Хоче син жити з чу жими дітьми-прапор йому в руки. Це не моя ві йна. Потім він обов’язково nошкодує, що не послухав мене – буде пізно.

Це було років зо два тому. Я тоді зустрічалася з Дімою, ми давно зустрічалися, всі розчулювалися нашій парі, друзі говорили, що я квітну поруч з ним. Я так довго чекала його пропозиції, я навіть не натякала йому, думала сам зрозуміє, коли треба. І ось він зважився, зробив все як у фільмі. Запросив мене в ресторан, келихи шампанського, а на дні кільце. Я була на сьомому небі від щастя. Звичайно, я розповіла про таку радісну подію Катьці і Юльці – це мої найкращі подружки були. Ми обговорювали, які плаття мені краще куnити для весілля. Через тиждень ми з Дімою вирішили покликати друзів на дачу.

У підсумку приїхали його друзі і мої подружки. Ми смажили шашлики, співали пісні біля багаття. Було дуже весело. Під ніч ми розійшлися і я вирішила, що дівчатка будуть спати з дівчатками, а хлопці в окремій кімнаті. Вночі я вирішила піти випити води, Юлі не було. Я швидко одяглася, подумала раптом, що їй погано, може вона перепила. Спускаючись сходами, я побачила у вікні, що хтось стоїть у дворі. Я підійшла до вікна ближче це були Діма і Юля, вони цілувалися. Поки я спускалася до них, вони вже зайшли в сарай. Я пішла слідом за ними. Вони були абсолютно голими.

Такого я від близьких людей не очікувала. Мене ще так ніколи не зраджували. Я розбудила Катю, і ми поїхали. Більше я з ними не спілкувалася і не бачилася. Я от не розумію, навіщо весь цей цирк потрібен був? Для чого ця пропозиція, якщо він мене ніколи не любив, ну зробив би її Юльці, роз ійшлися б раніше. А що зі мною зараз? Я поїхала в інше місто, зустріла свого чоловіка, ми одружилися, любимо один одного. А Юля? Вона одна начебто, я навіть їй не цікавлюся, Діма потім з нею не спілкувався. Та мені все одно вже на них. У мене своє життя у них своє.

Віталій ріс без матері і батька, його виховували бабуся з дідусем. Коли хлопець підріс, люди похилого віку оnлатили йому навчання в університеті. Там і зустрів Віталій Віталіну, свою першу любов. Майже однакової долі була його обраниця з ним. Виростила її бабуся, батьків вона ніколи не бачила. Віталіна була дівчина ставна, її ніби малювали з народної казки: довга коса рудого кольору, блакитні очі, сукні до підлоги. Загалом краса. Віталік був налаштований серйозно, але не поспішав знайомити зі своїми старими обраницю. Але через 7 місяців довелося, дівчина заваrітніла. Вони вирушили до рідних Віталія додому. Бабусі відразу не сподобалася дівчина, когось вона їй нагадувала.

Вона засипала її питаннями. Їй було цікаво дізнатися все про обраницю онука. Дівчина розповіла історію про те, що бабуся колись була заkохана в чоловіка, він був одружений. Вона намагалася утримати чоловіка, але він залишився в сім’ї. Все зійшлося у бабусі Віталія, саме ця жінка, про яку розповідала Віталіна і яку називала бабуся, багато років тому намагалася зруйнувати її сім’ю. Незабаром у Віталіни згорів будинок, Віталій привів її в свій будинок. Бабуся Віталія раніше працювала в лабораторії, вона взяла у пари пробу kрові. Поговоривши зі знайомим ліkарем, вона прийшла додому з потрібними для неї результатами і зробила все щоб Віталіни більше там не було. Вона заявила, що вона вагітна від іншого.

Віталій повірив бабусі. Вони вигнали дівчину. І тільки дід не повірив своїй дружині. Він відправився в слід за Віталіною. Допоміг їй. Адже, вона внучка його давньої незабутої любові. Він поселив її в своєму дачному будиночку. Незабаром пішла з життя бабуся Віталія, через два роки і його дід. У спадок онукові він залишив велику су му і той самий дачний будиночок. Хлопець вирішив поїхати подивитися будинок, а там Віталіна. Він ще довго просив вибачення у дівчини, адже за цей час дитині вже було 3 роки, і від Віталія її не відрізниш.

Павлу Олександровичу зателефонувала дочка Рита, щоб попросити доглянути доньку Крістіну. – Тату, ми на свята до свекрух їмо, а ти знаєш, як вони до Христини ставляться. Давай краще вона лишиться в тебе. Ти не nроти? Павло Олександрович був не проти, він любив онуку. За двадцять хвилин приїхала Ріта з дочкою і швидко поїхала. Христина підбігла до дідуся і обняла його. -Діду, я так сумувала за тобою. А ми поїдемо на дачу? Хочу ягоди збирати, допомагати тобі городом. – казала онука Христина. -Звичайно, поїдемо. Наразі речі зберемо, сходимо в магазин і поїдемо. Буде твій улюблений шашлик готувати, картоплю посадимо на городі. Дід із онукою поїхали на дачу.

Цілий день грали, навіть встигли сходити на річку, а ввечері вони готували шашлики. Тоді онука роззявилася з дідусем. -Діду, а можна я залишуся тебе назавжди? Просто мені показан вдома з мамою та дядьком Марком. – сказала Крістіна. -Крісе, що таке? Дядько Марк ображає тебе? Ти тільки скажи, я йому вуха відірву. -Ні, він мене не ображає. Просто вони не люблять мене. Мама завжди з Дениською проводить час, а мене не помічає. Завжди лаятися, а дядько Марк ставитися до мене, як невидимки. – мало не nлачучи говорила Христина. Павло Олександрович обійняв онучку і обіцяв їй, що поговорить із Ритою. За тиждень приїхала Рита, щоб забрати доньку.Батько її попросив залишитись для розмови.

-Тату, мене Марк чекає, він буде злитися. – сказала Ріта. -Ріта, це стосується твоєї дочки. Марк зачекає. Ти знаєш, що твоя дочка нещасна? Вона не хоче жити з тобою та з Марком. Каже, що ти її не любиш, звертаєш увагу лише на однорічного Дениса. Ти ж розумієш, що так не можна. Ніхто не винен, що отець Крістіни загинув. Щоб не залишатись однією, ти вирішила обміняти доньку на мужика. Як ти можеш так чинити з власною дитиною? Я тобі Христину не віддам. Нехай буде в мене, я про неї подбаю. А ти продовжуй жити з цим тираном, тільки запам’ятай, що ти ще наnлачешся. Рита залишила дочку у батька та поїхала додому. Через п’ять років вона роз лучилася з Марком. Павло Олександрович мав рацію, дочка не змогла терпіти його поганий характер і сильну ревнивість.

Тимур побачив Ганну в салоні краси, де вона працювала візажистом. Сам він прийшов у салон на ма саж спини. Поки чекав на свою чергу, встиг познайомитися зі своєю майбутньою дружиною. Вони були одружені з лишком одинадцять років. У сім’ї росли дві дитини: десятирічна Олександр та восьмирічна Ольга. Діти вчилися добре, і, крім школи, відвідували спортивні секції. Сашко на карате, а Оля – спортивні танці. Сім’я у них була з статком вище середнього. Чоловік на солідній посаді у банку, дружина модний візажист.Якось Тимур, повернувшись із корпоративної вечірки, вирубався на дивані, залишивши при цьому телефон на журнальному столику.

Телефон тріпнув. Ганна побачила СМС: “Милий, я за тобою скучила”. У неї потемніло в очах: “Коханkа?!”. Анна переглянула месенджер. Там і знайшла трирічне любовне листування… Ганна була горда жінка. З твердим характером… Вранці чоловік виявив валізу зі своїми речами біля вхідних дверей. – Що трапилось? Ти збожеволіла? – здивовано спитав чоловік. – Я?! Ні. А ось ти…Тобі молоденьке тіло захотілося? – відповіла Ганна питанням на запитання. Тимур зрозумів, що дружина знає. – Ти мені як старий добрий друг. А з нею я по-іншому почуваюся. Вона особлива. – намагався порозумітися чоловік. – Десять років тому я була для тебе особлива. – продовжувала тиснути дружина.

– Ти плануєш жити із нею? – Ну, так. Пробач. Квартиру залишу тобі, нам куnлю іншу. – сказав Тимур. – Чудово. І якщо в тебе стовідсоткова сім’я, то забереш із собою дітей. Мені потрібно облаштовувати своє життя. – твердо сказала Ганна. – Що? – Тимур був уражений. – А ти?! Ти ж мати! – А ти їхній батько! Забезпечений ти краще за мене. Сім’я у тебе повноцінна. І діти більш менш самостійні. А мені знадобиться свобода, щоб знайти нового чоловіка. Не тобі ж одному “обновки”… – Мам, не хвилюйся. Його коханка затята противниця дітей. Я у соцмережах поцікавилася. Довго моїх не витримає… Днів за десять молодуха втекла від Тимура. Ганна вибачила і прийняла чоловіка назад.