З моїм чоловіком у шлюбі я вже 9 років, і у нас є донька, якій скоро виповниться 7. Як і у всіх інших сім’ях, у нас бувають сварkи, але дуже рідкісні та не такі серйозні. Однак у нашому сімейному житті все ж таки є одна деталь, яка діє на мої нерви ще з дня нашого весілля. Це ставлення мого чоловіка та свекрухи. Відносини у них досить теплі, ось тільки мати, для мого чоловіка — людина номер один, решта повз них. Нічого дивного в цьому немає, подумаєте ви,
ось тільки щоб свекруха не просила, мій чоловік зробить її наказ негайно, і іноді це дуже гадить у нашому дні і в наших планах. Одного разу я готувала пиріжки до приходу чоловіка та дочки, він якраз виїхав, щоб забрати її з садка. В один момент я дивлюся на годинник — пройшла година, відколи чоловік вийшов з дому, а їх все немає, а дорога з садка додому займає хвилин 15, щоб ви розуміли. Виявилося, що свекруха надіслала чоловікові список продуктів і сказала занести їх до неї так швидко,
наскільки це можливо. Поки моя бідолашна сиділа в садку одна годину, чоловік занявся шопінгом для своєї мами. Якщо навіть із народженням дочки, для нього мама залишилася на першому місці, то я вже й не знаю, що може змінити його стосунки до нас. Ні сварkи, ні спокійні розмови, ні мої аргументи – нічого не змінює його ставлення до нас, чоловік все ще виконує хотілки мами насамперед, а ми з донькою для нього на другому, а то й на третьому місці.
