Не розповідатиму, чому й навіщо, але мій чоловік з 16-ти років ріс із батьком. З мамою у нього не такі теплі стосунки, як із татом. Коли ми побралися, півроку прожили в одному будинку зі свекром. Я за цей час помітила, що він чоловік не дуже благородний. Після розлу чення з дружиною свекор встиг одружитися аж 6 разів! І щоразу, розлучаючись, він залишав своїх дружин ні з чим – все в них відбирав. Так от, крім цього, свекор має ще одну дивність:
у нього така пам’ять, що будь-який 20-річний йому позаздрить. Свекор може запам’ятати надовго дату народження людини, про яку почув по телевізору, але який подив мій день народження бідний чоловік ніяк не запам’ятає. Щоразу я чекаю привітання від нього, але отримую його лише через тиждень, коли дорослий чоловік дзвонить мені і з ягідним сміхом каже, мовляв, знову забув. Я така людина, що вкладаюсь повністю у вибір подарунка та в написання вітання з нагоди будь-якої урочистості.
Цього року я сама пропустила день народження свекра та явно показала, що я навмисно його не привітала. Спочатку він зателефонував мені ввечері, чоловік був на роботі, а я проігнорувала дзвінок, а потім зателефонував мені вже чоловік і спитав, чому я не привітала його батька з його днем. Тут я й висловила йому все, що думала про його батька, а через два дні зателефонувала вже колишньому імениннику та привітала з минулим, як це робив він. Знатиме тепер, як це.