Ось навчав мене батько: – Доню, не будь нюнею, навчися говорити: “Ні!”. Інакше на тобі “їздитимуть” усі, кому не ліньки.Не послухала я порад батька. Не навчилася…Мені трохи за сорок. Після роз лучення з чоловіком kупила собі квартиру та переїхала туди жити. Після переїзду я познайомилася із сусідкою Ніною. Наступного дня після знайомства Ніна напросилася до мене у гості. Ми з нею трохи посиділи, потім ще трохи, потім ще трішки…Але мені наступного дня на роботу і мені треба виспатися, і я попросила Ніну піти додому. Але вона впросила мене залишитися ще на пару годин, поки повернеться додому її чоловік, що загуляв.
Саме вона, як виявилося, ключів не взяла, а двері зачинилися. Ну що вдієш, не на вулицю ж її виrаняти посеред ночі. Але чоловік не прийшов ні за годину, ні за п’ять годин (K/KQ) . Більше того, Ніна влаштувала розбірки із чоловіком по телефону. Вранці, я йшла на роботу невідпочившою. Ніна просилася залишитися в моїй квартирі, але тут я зуміла наполягти на своєму і випровадити її.Залишати в квартирі практично незнайому людину, навіть для мене було б верхом безладу.Після цього Ніна почала дошкуляти мені майже кожен день. То хліба попросить, то солі.
А ще вона зі своїм співмешканцем живуть через стіну. Чутність відмінна і щодня я стаю мимовільним свідком їхніх сkандалів. Сkандали зазвичай супроводжуються побоями, побої – втечею до мене. Ніна прибігає до мене в синцях і сл ьозах. Мені доводиться її заспокоювати та втішати. І вона живе в мене кілька днів, поки “чоловік” охолоне і покличе її додому.Усі сусіди давно вже знають про звички цієї родини, тож Ніну за поріг не пускають. Знають, що раз пустиш, бігатиме регулярно. А я нова і нічого про це не знала…Ось і користується Ніна моєю безвідмовністю. Треба було слухати тата.