У мене є 17-річний дівер. Мій чоловік старший за брата на десять років. Молодший брат чоловіка-пізня дитина, і дуже розпещений. Для мене був неприйнятний такий підхід до сина. Коли ми були у них в гостях, я бачила повну картину. Брат чоловіка до полудня валявся в ліжку, потім вставав, сидів і чекав, коли йому подадуть сніданок. Поснідавши, вставав, йшов у своїх справах. Навіть свою тарілку в раковину не прибрав. Він не знає, де лежать його речі, звідки взяти чисту білизну. Навіть чай собі на наливав, не може собі яєчню, макарони готувати. Чекає, коли мама розігріє їжу і наллє чай. Свекруха крутилася як білка в колесі, намагалася виконати всі його бажання, догодити йому, душі в ньому не чаяла.
Мені здалося, що у нього якісь розлади, але чоловік сказав, що він цілком нормальний, просто його неправильно виховали. Чоловік намагався пояснити матері, що таке виховання ні до чого доброго не приведе, але мама говорила, що брат ще маленький і потребує уваги, що йому потрібен догляд. Свекруха не розуміла, що перетворила сина на ін валіда, який не хоче нічого робити для себе. Я таких людей вважаю паразитами, які живуть за рахунок інших. Цього року мій дівер закінчує школу, і батьки вирішили, що він буде вступати до університету. Батьки чоловіка живуть в селі і, звісно, дівер повинен був приїхати в місто.
Я здивувалася, тому що не уявляла діверя в гуртожитку і в орендованій квартирі, адже він ніколи не жив один. Свекруха подзвонила чоловікові і попросила прихистити брата, адже він один пропаде, потрібно подбати про нього. Вона сподівалася, що старший син не відмовить. Але мій чоловік заявив, що не збирається приймати брата, який навіть не прибирає за собою тарілку. Свекруха пішла від нас зі сльо зами на очах. Увечері подзвонив батько чоловіка і сказав, що син чинить не по-родинному. А чоловік поставив умову, що він буде стежити за братом в тому випадку, якщо для нього знімуть квартиру, а в своєму будинку він не збирається приймати ледаря.