Петя був закоханий у найкрасивішу дівчинку класу. Її звали Таня. У таємниці він писав вірші про неї. Якось він показав їхній вчительці з російської мови, а та похвалила Петю перед усім класом. -Напиши щось про мене, — сказала Таня -Так я вже -Тоді прочитай -Зараз не можу, не місце -Тоді приходь до мене ввечері, а я тебе за це поцілую Петя хвилювався як ніколи. Ось і настав довгоочікуваний момент. Він вибрав найкращі вірші зі своєї збірки та вирушив до Тані. По дорозі він купив трояндочку. Петя читав з виразом, дуже хвилювався, але намагався приховати тремтіння в голосі. Після прочитання Таня почала плескати в долоні, а потім послала йому повітряний поцілунок.
-Я ж обіцяла, що поцілую. Я дотрималася свого слова. Наступного дня всі в класі сміялися з Петі. Виявилося, що Таня зняла все на приховану камеру і показала однокласникам. Петро був зганьблений. Минули роки, хлопці виросли. Петя жив у Москві і працював у великій компанії. Він майже не приїжджав до маленького рідного міста. Якось Петіна мама запросила сина на новосілля, вона купила нову квартиру у Підмосков’ї. Дізнавшись про це, Петя зайшов до квіткового магазину. Якого було його здивування за прилавком побачити її-перше кохання Таню. Вони одразу впізнали одне одного і розмовляли. Таня допомогла Пете вибрати найкращий букет для мами.
Після цього Петя став частіше заходити до Тані у прилавок. -Таня, хочеш, я тебе до себе в Москву відвезу? -Так, звичайно, це ж столиця. Сказано зроблено. Наступного дня Петро купив квитки, і вони разом поїхали в місто мрії на поїзді. Коли вони вийшли на перон, Петя обернувся до Тані: -А далі давай сама -Як сама? В сенсі? -Я ж обіцяв тобі, що привезу до Москви? Я привіз. Так само як і ти обіцяла мені поцілунок у дитинстві та відправила повітряний. Усі бумерангом, Таня. Він залишив дівчину і пішов у бік торгового центру. Таня шокована стояла на пероні. Так дитяча образа далася взнаки.
