Я була щасливою, коли мене покликали на весілля подруги. Але те, що змусило мене там робити, не влазить у жодні рамки

0
87

У моєї найкращої подруги було весілля. Я, напевно, більше на неї чекала цього дня. Я і сукню гарну собі знайшла, все найкраще одягла, зачіску зробила, манікюр під колір сукні. Все було розкішно. Я прийшла до будинку нареченої у призначений час і тут її мати відводить мене на кухню. На столі я помітила шматок олії, банку та батон. -Ти Поки зроби бутерброди, маслом намаж, а зверху ікру червону поклади. Отак і вийшло, прийшла я на свято, а мене роботою навантажили. Ну робити було нічого, довелося розбиратися з бутербродами. Я зняла свої кільця, браслет, годинник, щоб не забруднити.

Тільки от масло виявилося замороженим, ніби не в холодильнику, а в морозилці було. Батон був свіжий, сьогоднішній. Так сильно кришився, я його ледь нарізала. Поки різала, поставила олію на батарею, може допомогти розтанути. І все боя лася, що сукню не замазати. Масло все одно нарізалося шматочками, та й гаразд, зверху красиво замаскувала ікрою – начебто їстівно вийшло. Потім прийшла друга подруга Катя. Мама нареченої та її завела на кухню і дала вказівку: -Ось маслини, ось ананаси, ось зубочистки. Шпажки готуватимеш. Катя, після відходу мами, почала обу рюватися:

-Я що, куховарка чи… ми на свято прийшли, а не на кухні стояти. Але зробити все довелося, встигли до прибуття нареченого. Потім розпочалися конкурси, веселощі. Гості миттю з’їли те, що приготували, і всім сподобалося. А загалом, така манера мами нашої подруги була завжди. Коли ми в աколі навчалися, то приходили до неї у гості. Сидимо в залі, розмовляємо… потім забігає мама, ставить перед нами тазик із яблуками і каже, щоб ми заразом вшанували, їй для варення треба. Або картопля… Так вона одні пострілом двох зайців убивала, це дратувало. Але, з іншого боку, завдяки цим тренуванням тепер вміємо швидко чистити картоплю і все робити на кухні.