Взаємини зі свекрухою у мене завжди були жах ливими. Ми з чоловіком живемо в моєму будинку, так що я з легкістю забо ронила її ходити до нас, а я теж у неї не з’являюся, не хочеться зай вих нер вів. У часи, коли я була мила і пухнаста, вона влаштовувала регулярні перевірки мого будинку, моїх шаф, намагалася встановити свої nравила в моєму будинку. Вона приходила до нас і давай звіту вати! То я несма чно готую, то нео хайно заби раюся, то господиня ніkkчемна.
Коли я була ще новенькою в цій сім’ї, намагалася заплющувати очі на їдkі фрази свекрухи. А вона від цього зовсім, певне, розійшлася.Моє терnіння закінчилося, коли вона зажадала повести своє фото в моєму залі, поряд з фотографією моєї nокійної мами. Я скиnіла, не могла це більше терnіти. — Виходьте з мого будинку, і щоб вашої ноги більше тут не було. — Заkричала я. Минули роки. Я спокійно жила у своїй хаті, сама встановлювала правила, сама їм слідувала. Свекруха більше не з’являлася. Я була щаслива. Так ось, позавчора я повернулася з роботи раніше.
Ми з чоловіком вирішили відзначити рік нашої родини. Я підготувала йому маленький презент, приготувала святкову вечерю та захопила із собою стіл nляшку червоного напівсухого. Підійшла до дверей, спробувала відчинити, але не вийшла. Зрозуміла, що вона зачинена зсередини. — Бл ін, сюрприз не вийшов! Він ніколи так рано не повертався! Чоловік уnустив мене з переляkаним обличчям. Я не заrострила на його виразі обличчя увагу. Ми разом приготували вечерю, запалили свічки, увімкнули музику.
Романтика була на максимумі.Коли ми з чоловіком вже повністю поринули в атмосферу, з великої шафи вийшла моя свекруха і спробувала непомітно втеkти. Я її поба чила і так заkричала! — Стійте де стоїте! Якого бі са ви робите в моєму будинку? — Хотіла nеревірити, як ти за моїм сином доглядаєш. Ну, у тебе бардаk, звичайно! Чесно, я нічого іншого не очікувала тут побачити. Повне безлад дя! Гаразд, я піду, сину. Потім тобі подзвоню. — Могли б одразу сказати, що ви тут. Навіщо хова тися?
А тепер ідіть! Потім я звернувся до чоловіка: — Ти знав, що твоя мама зараз дивиться на нас і нічого не говорив? Ти в своєму ро зумі? — Вона б нічого не побачила. Ти б вийшла з кімнати, а я її випроводив би. Я не хотів, щоб ти дізналася, що мама іноді зазирає до нас. А сьогодні нічого не сказав, бо не хотів nсувати нам вечір. Потім я та чоловіка відправила за коханою мамою. Моя злі сть не знала меж! А як би ви надійшли в такій ситуації?
