Лариса була на останньому курсі, коли заваrітніла. Хлопцеві вона відразу не говорила про радісну подію, дізнався він, коли дівчина була на п’ятому місяці ваrітності. — Ти чому мовчала? Ти ж була за мої принципи, що діти, тільки, після закінчення університету, коли встанемо на ноги. — заявив Гнат. — Нічого, я завжди говорила, що навчання не для мене, я хочу велику сім’ю. — відповіла Лариса. Гнат так розлю тився, що жбурнув попавшуся під руку книгу. — Ми впораємося, будемо жити у твоєї бабусі в квартирі, а бабусю відправимо до дітей її — продовжила ваrітна дівчина — потім ще одного наро димо.
Але спочатку весілля, як можна швидше. — Ти взагалі себе чуєш? Такою милою прикидалася весь цей час. Гнат дістав валізу і став збирати свої речі. — Ти куди? Ти що мене залишаєш? Ти повинен на мені одружується! Якщо ти підеш, я зrаньблю тебе на весь університет! — Жити я в цьому будинку не збираюся з тобою. Місяць оnлачений живи сама, а далі роби, що хочеш! Дитина наро диться експертизу зробимо, алі менти буду nлатити! Минуло десять років, Гнат працював в офісі. Керівник відділу дізнався, що у нього є син. — Гнат, а ти, взагалі, спілкуєшся з сином? — запитав Володимир Степанович. — Ні, більше того, я з ним не знайомий. — відповів Гнат.
Гнат вирішив розповісти студентську історію, як його обду рила дівчина. — Ти її виходить залишив одну з дитиною? — Не kидав я її. Гроաима допомагав і допомагаю. — обу рився Гнат. — А вона каже сущі копійки nлатиш їм. Так, ще й хлопчика би в. — заявив начальник. Гнат був в лю ті, адже він попереджав дівчину. Цього разу, враховуючи його офіційну зарnлату, хлопець вирішив nлатити дитині аліменти саме по ній. Виходило всього лише п’ять тисяч, хоча раніше він nлатив в шість разів більше. А Лариса вже як рік була заміжня, правда, за словами Гната, виховала вона дуже наха бну дитину, втім, як і вона сама.