Моя дядько вирішив переписати свою квартиру на сина в якості весільного подарунка. На щастя, йому попався дуже розумний і добрий н0таріус.

0
91

Мамин рідний брат, мій дядько Степан, вже багато років, як залишився без дружини. Тітка Ярина була хорошою людиною, але, на жаль пішла рано.У дядька Степана є син. Влітку він привів невістку в хату, сказав, що будуть грати весілля. Дядько вже на пенсії, грошей, особливо, відкладених не було. Одним словом, до того, що син одружується, він був не готовий.Мамин брат — дуже добра людина і йому було не зручно, що нічого не може подарувати синові. Тоді він вирішив, що оформить зараз будинок на сина, зробить дарчу, це і буде подарунок. Щоб молоді могли спокійно жити, робити ремонти і вже сьогодні знали, що це їхній двір.

Ми з мамою довго вмовляли її брата не робити цього, адже син і так у нього один і все, що дядько Степан має, після того, як його не стане, залишиться синові. Мама говорила, що позичить йому гроші, які він і подарує на весілля, а буде віддавати частинами, коли зможе.Але самі розумієте, стару людину переконати непросто, особливо, що стосується дітей. І вже на наступний день він пішов до нотаріуса.А через годину вже повернувся, по дорозі зайшов до мами. Став просити, щоб позичила гроші, він передумав.

Виявляється, нотаріус запитав старого, чи є у нього у дворі хлів, або гараж. Якщо є, то щоб він зробив там, поки ще може, віконечко, бо життя може скластися так, що він там проведе свою старість. І нотаріус розповів дядькові Степану приклади з життя.Ми з мамою дуже здивувалися, що чужа людина так швидко переконав її брата, а нас він зовсім слухатися не хотів.Мама братові позичила гроші, як і обіцяла. Віримо, що вони добре будуть жити з сином і невісткою в одній хаті, але мама тепер буде спокійна за брата, що у нього є своє житло на старості років.