У селі нічого не сховаєш за залізними дверима або на верхньому поверсі, як у місті. Відразу ж усі знають, хто в гості до тебе приїжджав, що ти придбав, що продав, як господарюєш, яка кількість живності в тебе і яка пенсія чи зарплата. Але це на перший погляд здається, що у селі живуть простаки. Але сільські люди вмілі, кмітливі та дуже відкриті. Надя народилася та виросла у селі, але до університету вступила до обласного центру. Вона набрала потрібну кількість балів та стала студенткою. Багато хто стверджує, що з сільської дівчини зробити міську нескладно, а от навпаки — майже неможливо.
Надя швидко адаптувалася до міських умов: навчилася в однокурсниць правильно фарбуватися, одягатися та поводитися у суспільстві. Її природна краса та стрункість одразу привернули увагу. Гліб, син зав.кафедри філософії, одразу помітив Надю. Її незвичайна манера триматися так захопила його, що він не помітив, як закохався. Гліб твердо вирішив на ній одружитися. Перше знайомство Надії з батьками нареченого пройшло, як їй здавалося, вдало. Вона розповідала про себе, про свою родину, згадала, що вміє і доїти корів, і траву косити звичайною косою. – Як у фільмі «Тіні опівдні зникають»? Там героїня теж косила, – здивувалася мати Гліба. – Ти справді так вмієш, дитино? – Звичайно, – впевнено відповіла Надя. – Батько мене цьому навчив.
Але після цього вечора на Гліба чекала неприємна розмова. Батьки обговорювали його вибір аж до ночі. – Глібушко, ця дівчина тобі не пара, – казала мати. – Вона створена для села. Ти подивися на неї: вона ще пахне коров’ячим гноєм! – Твоя мама має рацію, – підхопив батько. – Ти з інтелігентної родини, і тобі потрібна відповідна дружина. Але Гліб був твердий у своєму рішенні. Все змінилося після дачної подорожі. Надя швидко виявила себе. Вона залізла на сусідську грушу та відпилила гілку, яка заважала господарям. Сусід, відомий скандаліст, навіть не обурювався, ніби відчув, що марно сперечатися з Надею. Пізніше Надя самостійно знайшла та усунула протікання у водопроводі. Вона взяла лопату, розкопала місце витоку та швидко вирішила проблему.
Михайло Іванович, батько Гліба, був вражений її кмітливістю. Однак остаточно вона підкорила сім’ю, коли вилікувала хворого після дачі свекра. Надя привезла з гуртожитку редьку, мед і навіть самогон. Вона приготувала суміш з редьки та меду, а потім дала професору випити самогон. Той заснув, а вранці прокинувся абсолютно здоровим. Після цього батьки здалися. Мати Гліба сказала: – Дівчина гарна, душевна. Згодом її можна окультурити, а характер – він завжди з нею. Батько підтримав: – Молодець, сину! Ти зробив правильний вибір. З такою дружиною ніде не пропадеш. Пізніше сім’я поїхала до села, щоб познайомитися з батьками Надії. Їм все сподобалося: гарні місця, гостинні люди, чисті продукти та затишна лазня.