Моя мати на пенсії і іноді їй буває нудно, тому вона себе розважає тим, що шукає мені дружину. Вона вважає, що я занадто прискіпливий до дівчат. Якось вона сказала: — Марк, знизь планку. Ти не зможеш знайти дівчину, яка буде розумною і, одночасно, красивою. Викинь ці думки з голови і одружуйся. Я хочу онуків. І так було кожен раз, коли я приходив її відвідати. Під час останньої зустрічі, вона виявила бажання познайомити мене з донькою давньої подруги. Діватися мені було нікуди, довелося погодитися. Мати описала дівчину, як негарну, дурну, не модну тихоню. Я посміхнувся: — Сильно ж ти мене любиш, мати! — Не глупи.
Навпаки, це добре для тебе. Зраджувати не буде, як твоя колишня. Витрачатися на неї потрібно буде мало, а також ти її можеш наповнювати знаннями, якими тільки захочеш. І до речі, вона жодного разу не була заміжня. Прийшов день нашого знайомства. Мати накрила хороший стіл, приготувала свої фірмові булочки з корицею. Я зовсім не хвилювався, думав, що прийде якась нецікава особливо, схожа на чyдовисько. У двері постукали, мати пішла відкривати, а я залишився у вітальні. Мені вистачило одного погляду, щоб закохатися. Переді мною стояла красива і вишукана дівчина. Я не міг відірвати від неї погляду. — Марк. — преставився їй. — Марина. Катерина Сергіївна про вас багато розповідала. — Сподіваюся, що тільки хороше.
— Ну що ви стоїте, сідайте. — гукнула нас мати. Ми сиділи один проти одного. Я вивчав її. Вона була схожа на грецьку богиню. Красиві риси обличчя, чарівна посмішка і вишукані манери. Мати була неправа у всьому, коли описувала її. Вона не була дурна, а навпаки, рідко можна було зустріти настільки ерудовану дівчину. Одягнена Марина була в дорогий светр, а на зап’ясті красувався браслет з білого золота. Коли Марина з матір’ю збиралися йти, то я зголосився їх відвезти додому. Виявляється, Марина не жила з матір’ю, що в принципі мене порадувало. Відвіз спочатку її матір, а потім її додому. Ми довго сиділи в машині перед під’їздом Марини і розмовляли. Тоді я відразу сказав їй, що вона мені подобається.
