Я познайомилася з Семеном на весіллі спільних друзів, і була моментально зачарована його посмішкою та наполегливістю.За кілька тижнів я опинилась у нього вдома, де за несподіваних обставин познайомилася з його матір’ю, Маргаритою Петрівною. Було ясно, що вона домінувала у всьому, висловлюючи свою тверду думку і віддаючи накази, замасковані під поради. Не встигла я схаменутися – як вона організувала мій переїзд.
Лише через місяць після початку наших стосунків ми поспішно одружилися. Підготовка до весілля, якою керувала Маргарита, була бурхливою, і її владний характер продовжував проявлятися все яскравіше і яскравіше. Вона критикувала витрати, незважаючи на внесок моєї родини, і контролювала кожен аспект заходу, включаючи сказані тости.
Жити з нею під одним дахом виявилося так само непросто. Вона вторгалася в наше особисте життя, критикувала кожен мій крок, а коли одного вечора Семен повернувся додому пізно і в нетверезому вигляді – вона моментально стала на його захист, перш ніж я встигла щось сказати.
Це стало останньою краплею. Після недовгого періоду спокою в нашій орендованій квартирі вона відновила своє вторгнення. Тепер вона нарікала на відсутність у нас дітей, начебто від цього залежало наше майбутнє.
Розуміючи, що цьому циклу владного втручання не буде кінця, особливо якщо з’являться діти, я вирішила, що настав час закінчити з усім цим.
З такою владною свекрухою та чоловіком, який не хоче за нас заступатися, я боюся того, що чекає на нас у майбутньому. Що мені слід робити далі? Невже розлучення – це єдиний вихід?