Через два місяці у нас має відбутися весілля. Майже все готове: сукня, ресторан, машини

0
2

Ми з Петром познайомилися ще в університеті і зустрічалися чотири роки. Після того як отримали дипломи, він зробив мені пропозицію.

Через місяць повинне відбутися весілля, і я вже була в передчутті цієї важливої події. Все було готове: сукня обрана, ресторан замовлено, машини заброньовані. Але раптом Петро вирішив поділитись своїм баченням сімейного життя.

– Забудь про «загальний сімейний бюджет». Я таких речей не визнаю. Продукти, комунальні послуги — все навпіл. А на свої забаганки, на зразок косметики та одягу, витрачай свої гроші.

Щиро кажучи, я не очікувала такого почути. Як це? Ми ж збираємося стати однією сім’єю, а тут кожен рахуватиме копійки і ділитиме все навпіл?

Зараз я живу у його квартирі. Коли наші стосунки стали серйозними, Петро запропонував переїхати до нього.

Тепер я не можу спокійно спати. Добре, зараз у мене є робота, я можу дозволити собі дорогий тональний крем чи сукню. Але що буде, коли народиться дитина, і я піду в декрет? Де брати гроші тоді? І ще важливе питання — чи забезпечуватиме він малюка? Речі для дитини, коляска, харчування… Будемо все порівну ділити чи як? Може, на кого більше дитина схожа, той і має давати більше грошей? Абсурд!

Деякі мої подруги, навіть працюючи, одержують від своїх чоловіків все необхідне. Хтось дарує айфони, хтось відвозить на море чи купує машину. І при цьому вони не розмовляють про гроші. А в мене складається зовсім дивна ситуація. Я вирішила порадитись з подругою, натякнувши на цю ідею, але одразу ж пошкодувала.

– Ти серйозно? Ще скажи, що він вимагатиме з тебе гроші за оренду і рахуватиме, скільки гречки ти з’їла! Що це за чоловік, який не може забезпечити жінку елементарними речами? – З докором сказала вона.

Чим ближче день весілля, тим більше у мене в голові виникає питань щодо фінансів. З одного боку, я дуже люблю Петю. Але рахувати кожну копійку – це не варіант. Я не хочу бути нахлібницею, але ця ситуація мене дуже засмучує. Може, подруга має рацію?

Чи є у когось схожий досвід у сім’ї? Поділіться своєю думкою, мені дуже важливо почути різні погляди. Боюся, що можу зробити найбільшу помилку у своєму житті.

Чи варто скасувати весілля чи спробувати обговорити це правило з майбутнім чоловіком ще раз?