Увечері я отримала повідомлення про те, що хтось переказав на мій рахунок 5000 гривень. До зарплати було ще далеко, і аванс нещодавно отримала. Перше, що спало на думку — невже чоловік зробив такий щедрий подарунок перед святами?
– Дякую, сонечко! Я не очікувала такого сюрпризу!
– Ти про що?
– Ну ось, гроші. Це ж ти переказав?
Сергій роздратовано вихопив у мене телефон і зачинився у кімнаті. Він ховався від мене майже годину. Потім вискочив зі спальні і випалив:
— Це, мабуть, помилка. Завтра все з’ясую.
— Але ж ти завтра їдеш до столиці, чи не так? Як же відрядження?
— Поїду пізніше. Тільки якщо хтось дзвонитиме з цього номера, не відповідай. Це шахраї, новий вид афери.
Я помітила, що поведінка Сергія була дивною. Того вечора він кидався до мого телефону, ніби був чимось стурбований, щоразу, коли лунав звук повідомлення. Може, він трохи ревнував чи нервував? Але, як то кажуть, від перестановки доданків сума не змінюється.
Я вирішила не витрачати ці гроші і просто заморозила рахунок у банку.
— Сонечко, чому б тобі не поїхати до батьків? Ти ж так сумувала за ними, давно не бачилася. А зараз чудова можливість – розпочалися свята.
Така ідея мене здивувала. Адже я знала, що Сергій не дуже любить мої поїздки до батьків та завжди проти поїздок до села. Він вважає, що там мене можуть налаштувати на розлучення. І раптом така несподівана турбота. Він навіть пообіцяв купити білет.
Вранці мене розбудило повідомлення. Абонент був невідомий, але номер не прихований.
«Привіт. Мене звуть Катя, і я коханка твого чоловіка. Сергій, звичайно, казав, що ти тупувата, але щоби настільки… Це я, до речі, перевела тобі гроші на карту. Думала, ти здогадаєшся, що діється. Так би мовити, закинула вудку. Але тепер шкодую, що витратила на тебе час та гроші. Сподіваюся, після цього повідомлення ти нарешті все зрозумієш, дурненька. Відпусти Сергія, він любить лише мене.
PS: Щасливих свят!»
І три злісних смайлики наприкінці.
Знаєте, спершу я подумала, що це якийсь розіграш чи аферисти вийшли на новий рівень. Але потім я непомітно взяла у Сергія телефон, поки він був у душі, та перевірила його контакти. Знайдене за цим номером багато прояснило.
Так, це справді була коханка Сергія. Вони зустрічалися майже рік за моєю спиною. Всі ці «конференції», відрядження та затримки на роботі — лише прикриття. Я справді виявилася дурепою, адже так довіряла йому! Я дістала з шафи валізу і почала збирати всі його речі. Хоча, точніше сказати, я просто скинула їх з вішалок і навіть тупцювала ногами.
Сергій намагався виправдатись, вигадував дурні відмовки, але я не збиралася його слухати. На щастя, цю квартиру купили мої батьки, і він не мав на неї жодних прав. На завершення я жбурнула йому в обличчя ті самі 5000 гривень.
У результаті найкращим подарунком для мене стало наше розставання.
А як би ви поступили на місці цієї дівчини? Чому?