До 18 років Марина жила у квартирі батьків. Сім’я була небагатою – мама водій трамвая, тато шофер, змушений піти на пенсію по інвалідності. Того, що заробляли батьки, насилу вистачало на їжу і найпростіший одяг.Ще будучи дитиною Марина намагалася знайти роботу та допомогти батькам. Свого часу вона й оголошення клеїла, і листівки роздавала, працювала у невеликому магазині у друзів родини. Незважаючи на всі старання дівчини, виправити фінансове становище так і не виходило.
Єдина перспектива, яку бачила Марина – гарна освіта. Дівчина здала ЗНО на високі бали, це дало можливість зайняти бюджетне місце в університеті в іншому місті. У 18 років дівчина поїхала з батьківської оселі вчитися.
Ще навчаючись у школі та поспішаючи з уроків на черговий підробіток, Марина вирішила, що як тільки почне добре заробляти, вона допоможе батькам з ремонтом у їхній квартирі.
Майже півтора року дівчина поєднувала навчання, роботу та кілька підробітків. Було складно, але зусилля виправдалися – дівчина спромоглася зібрати гроші на оновлення старої квартири своєї родини.На працівників грошей не вистачило, тож майже все сім’я робила своїми руками. Спільними зусиллями упорядковували стіни, фарбували батареї, вибирали і підшивали штори.
Старі дерев’яні підлоги накрили ламінатом, купили дещо з нових меблів, а старі дивани вичистила і упорядкувала спеціальна служба. У планах у дівчини заробити на нові меблі на всю квартиру. Майстрів викликали лише для встановлення навісної стелі.Майже всі необхідні матеріали дівчина знайшла на розпродажах або з добрими знижками, що дозволило непогано заощадити.
Поки тривали канікули, Марина з сім’єю встигли закінчити роботи лише в одній кімнаті, але після сесії у планах дівчини кардинальна зміна кухні та ванни.Родина Марини не вірила, що дівчина змогла зібрати на ремонт і лише коли опинилися в магазині будівельних матеріалів, нарешті зрозуміли, що їхня мрія скоро стане реальністю.