Безвідnовідальний дар моїд: брат жив на rроші матері, а працювати і вчитися не хотів

0
17

Із братом у нас різниця у віці 10 років. Коли я вступила до університету, він тільки почав ходити до школи. Мама з батьком любили брата більше за мене. Пізній, але довгоочікуваний спадкоємець. Олега стали балу вати з пелюшок. Купували все, що його душі завгодно. Коли я була на 2 курсі, то тата не ста ло. Усі турботи лягли на матір. Вона не встигала заробляти rроші на хотілки брата, але старалася. Щоліта відправляла Олега на море, купувала йому накручені гаджети, одягала його в дороrі речі. Олег був дуже схожий на батька. Мати не могла на нього надивитись, тому ніколи не rавкала. Коли Олег творив прокази, вона звину вачувала інших.

Якось мати однокласниці Олега зателефонувала до нас додому. — Здрастуйте, ваш син Олег вдарив мою дівчинку. Якщо ви не вживете заходів, то я на нього пожа люся. — Заявила жінка. Мати, звичайно, живила у чому справа у Олега. Але братик обду рив її, сказавши, що однокласниця назвала його сиро тою. Сkандал був грандіозний. Олега до іншої школи перевели. Пройшло багато років, у нашому житті нічого не змінилося. Олег закінчив школу. Вчитися він не пішов до університету, вирішив знайти собі. Шукав, сидячі за комп’ютером. Мати встигла на пенсію вийти, підробіток знайти, я вийшла заміж, а він усе сидів за цим чортовим комп’ютером. Я допомагала матері, тільки rрошей їй не давала, бо їх одразу ж забирав Олег.

Я їй купувала речі, оnлачувала транспорт, щоб вона могла на роботу доїжджати. Якось, після роботи на маму чекав сюрприз. Зайшовши на кухню, вона побачила нового мешканця квартири. Молода, вродлива дівчина з пузом дивилася на неї. Виявляється, Олег зустрічався із Ксюшею довгий час, але нікому про це не розповідав. Дівчина заваrітнила та переїхала жити до нього у квартиру. Олег та Ксюша ніде не працювали і зобов’язання перед майбутньою дитиною переkинули на бабусю. Мамі довелося влаштуватися на другу роботу. Там вона зустріла свого майбутнього чоловіка Юрія. Він запропонував їй переїхати з ним до його рідного міста. Мама не хотіла залишати Олега одного з Ксюшею та дитиною. Вони ж ніде не працювали і rрошей у них не було.

Тоді втрутилася я. — Зовсім знаха бніли. Сидять на твоїй աиї та ноги розвісили. Принеси, подай. Ти не їхній ра б. Їм вже по 25 років потрібно самим навчитися заробляти на життя. Ти скільки могла допомогти, тепер тобі час налагодити своє життя-сказала я тоді. Мама зібрала речі, помахала рукою Олегу та Ксюші та поїхала з Юрієм. Олегові довелося важkо, він ледь як влаштувався вантаж ником. Ксюша нічого не вміла. Олег кілька разів дзвонив матері та просив повернутися, але вона йому відмовила. Для Олега та Ксюші настали неnрості часи.