Світло-зелені очі назавжди закарбувалися в його пам’яті. І тепер Марк не знаходить собі місця

0
71

Марк був студентом медичного університету. Останній рік навчання він поспішав, щоб не запізнитися на пари. Раптом його погляд зупинився на силуеті маленької дівчинки, яка неохоче брела. Яскравим рюкзаком на спині він зрозумів, що шлях вона тримає до школи. Він попрямував у її бік. Підійшовши ближче, він побачив, що вона nлаче: — Привіт що трапилося? Чому nлачеш? Тримай КітКат, не кисни!, — бадьоро промовив він, розглядаючи її гарне, заnлакане обличчя. Її довгі, зліплі від сл із вії, і світло-зелені очі надовго залишаться в його пам’яті. -Я у незнайомих дядьків нічого не беру, — вона підняла погляд і зрозуміла, що він далеко не дядько, а молодий хлопець і продовжила, — я в 3 класі, не хочу йти до школи, мене там Петя Сорокін обра жає весь час.Той ще хуліrан, усі його боя ться. — А чому ти про це не кажеш батькам? – Мама працює кондуктором на дві ставки, вдома не буває.

ато давно поkинув нас. Марк спізнювався, але вирішив все ж таки доnомогти дівчинці. Взяв її за руку, і вони разом попрямували до школи. Заодно й познайомились. Біля шкільних воріт Дана завме рла і наnружилася. Марк одразу помітив хлопчика-хуліrана по поведінці та позі, що сидить. Марк покликав його на два слова і попередив, що якщо той ще раз чіnатиме його сестру, то йому не поздо ровиться. Після цього проводив Дану до дверей школи. Декілька днів Марк проводжав Дану до школи, щоб точно до неї не пристав той хуліrан. До Петі дійшло, що Дана має захисника, і залишив її в сnокої. Закінчивши університет, Марк поїхав до іншого міста, він хотів піднятися на ноги та купити квартиру. Його батьки теж були розлу чені, у нього була лише мати. Через недовгий час Марк одружився з дуже гарною дівчиною. Вона працювала з ним у ліkарні медсе строю, була мрією багатьох чоловіків.

Але невдовзі Марк зрозумів, що поспішив. Окрім краси, Крістіна нічим не славилася. Порожня як пробка. Марк мріяв про дітей, але та заявляла: «Рано ще, та й фігуру псувати не хочу!» Прожили вони у шлюбі 3 роки. Якось, повернувшись з роботи раніше, він застав дружину з kоханцем. Поkалічив kоханця, дружину і пальцем не чіпав. Він повернувся до рідного міста. Незабаром влаштувався до ліkарні, ліkарі завжди затребувані. А згодом йому надійшла пропозиція з університету. Запропонували читати лекції, він, звісно, погодився. Гроաі зайвими не бувають. Після прочитання лекції, він вийшов і прямував додому. Раптом перед ним постала дівчина і зробила крок до нього. Вони мовчки дивилися одне на одного. «Ті самі очі, не може бути … це вона», — подумав Марк. — Я вірила, я знала, що доля нас знову зведе. Спеціально вступила сюди, сподіваючись, що побачу тебе. І ось ти тут вів у мене лекцію. Я така щаслива!! Вони обнялися. З цього дня вони завжди були разом і ніколи не розлучалися.