Одразу після роботи Аліна Петрівна зайшла до магазину та купила продуктів на велику суму. Живучи одна і виховуючи сина Артура, вона справлялася зі своїми обов’язками без сторонньої допомоги, оскільки син виріс самостійним та вихованим. Якось, прийшовши додому, вона виявила, що Артура немає. Але пізніше він повернувся з дівчиною на ім’я Інна і запитав, чи може вона залишитися у них на ніч через важку ситуацію у себе вдома. Аліна, не вдаючись у подробиці, прийняла Інну, відклавши серйозну розмову з сином. А потім виявилося, що Артур виявив замерзлу та мокру від дощу
Інну одну в під’їзді їхнього будинку і привів її додому. Дорогою Інна розповіла, що її батьки – недбайливі алкоголі, часто залишають її без нагляду, або замикають у будинку на ключ. Аліна вирішила негайно втрутитися у ситуацію. Відвідавши школу та поговоривши з сусідами, Аліна дізналася, що вдома Інна справді стикається з нехтуванням, а потім навіть і з жорстоким поводженням. Усвідомивши важке становище Інни, Аліна прийняла її в себе. Дівчинка виявилася винахідливою та ввічливою. Її присутність позитивно вплинула і на Артура,
який став відповідальнішим до домашніх справ. Згодом між Інною та Артуром виник тісний зв’язок, який, на думку Аліни, був уже більший, ніж дружба. Коли Артур повернувся зі служби, вони одружилися. Але щастя було недовгим – через передчасну смерть Артура. Інна залишилася з Аліною, прийнявши її як рідну матір. Зараз дівчина думає про повторне заміжжя, але запевняє Аліну в тому, що вона займає в її житті важливе місце.