Ірина ретельно планувала вечерю з нагоди свого 50-річчя, щоб уникнути сварок серед подруг, адже на святі мали бути і чоловіки, і жінки. Однак за збігом обставин, на її жаль, зібралися одні жінки. Накриваючи на стіл, Ірина задумалася про те, чи варто взагалі влаштовувати цю вечерю, якщо вона стала схожою на звичайнісіньку жіночу посиденьку. Незважаючи на початкову незручність, вечір пройшов краще, ніж можна було очікувати. Її друзі – від старих університетських подруг до недавніх знайомих – напрочуд добре порозумілися. Декілька подруг, об’єднавшись, подарували їй путівку «все включено» до Туреччини на двох, запропонувавши взяти з собою свого постійного залицяльника, Ігоря. Ірина була і вдячна, і здивована, ось тільки від своєї найближчої подруги
Валі дізналася, що путівка дісталася їм зі знижкою від її давнього коханого Андрія, який нещодавно повернувся до їхнього міста. Хоча Валя була трохи розчарована тим, що Андрій тільки запитав, чи Ірина живе ще в місті, це одкровення не виходило у іменинниці з голови. Коли подруги пішли, Андрій з’явився біля її квартири та подарував помаранчеві троянди – її улюблені троянди часів їхньої юності. Він їх згадав . Наступна розмова була такою ж теплою і невимушеною, як і багато років тому, і всю ніч вони провели за розмовами. Наступного ранку Ірина виявилася одна, але бадьора. Вона зателефонувала Андрію та запропонувала використати свій ваучер, щоб поїхати до Туреччини разом. Андрій погодився, але за однієї умови: вони відлітають увечері того ж дня. Ірину не залишала думка: «Оце справжній подарунок на день народження!».