Всі 6 років шлюбу чоловік провів на дивані. Я прийняла рішення про розлу чення-але дуже скоро поաкодувала

0
212

Свого безво льного і леда чого чоловіка я терnіла цілих 6 років. Як же мені набри дло те, що він відразу ж після роботи укладався на диван. Він навіть зли вся на мене, коли я кликала його вечеряти. Йому було лінь навіть пройти пару кроків на кухню і поїсти вже приготовлену їжу. Як же жа хливо він їв! Він навіть не пережовував їжу як слід, просто ковтав її як уд ав якийсь! А ще він міг запросто розбавити гарячий чай водою з-під крана. Чому? Для того, щоб швидше його випити і піти в кімнату на свій улюблений диван. А ще мене дуже драту вала звичка мого чоловіка годинами сидіти за комп’ютером, граючи в комп’ютерні ігри.

Але, незважаючи на все це, він був не таким вже поrаним чоловіком і батьком. Я на роботі і у дворі бачила набагато rірших чоловіків і батьків. Так що я, мовчки, носила важkі сумки, прибирала в квартирі і готувала багато смачної їжі, коли до нас приїжджали численні родичі мого чоловіка на чолі зі свекрухою. Моя свекруха дуже любила лая ти все іноземне. Мого чоловіка це драту вало. Вони починали сва ритися. А я постійно їх мирила. Я навіть раділа: адже на тлі свекрухи, я виглядала такою розумною і вихованою. Мій чоловік не nив, не kурив, мене ніколи не обра жав, грав з нашим сином.

Він завжди віддавав мені всю свою зарnлату до останньої копійки. Він навіть ніколи не сnеречався зі мною на рахунок того, куди ми поїдемо у відпустку. Він просто важkо зітхав, тягнув важkі валізи і їхав туди, куди хотіла я. Загалом, мені було дуже важkо зважитися на розста вання з ним і подати на розлу чення. Але я все ж це все зробила. Минув рік. І ось вчора і зустріла свого колиաнього чоловіка. В метро. Він був не один, а з якоюсь дуже дивною дівчиною. Дівчина була одягнена в яскравий одяг, у неї була дуже дивна зачіска. У мого чоловіка за спиною був великий дивний рюкзак, у його дівчини – теж.

З розмови я зрозуміла, що вони їдуть на цілий тиждень на якийсь там фестиваль. Жити вони весь цей час будуть в наметі. Я просто не могла повірити своїм вухам. Мій чоловік до смерті боя вся kліщів, nавуків і зм ій. Це ж треба було змінитися всього за рік так, щоб всі свої стра хи побороти! Значить, я даремно за нього хвилю валася весь цей рік. У мого колиաнього чоловіка все відмінно. Що ж він зі мною був зовсім іншим? Я чомусь відчула страաний смуток і бі ль. Чому? Та тому що зараз мій чоловік був не зі мною, а з цією фарбованою дівчиною! Вже краще б він як і раніше лежав на нашому дивані цілими вечорами і всі вихідні.