Вчора я була присутня на святкуванні 50-річного ювілею своєї подруги у її приватному будинку. Стіл був заставлений безліччю страв – від м’яса та риби до салатів та закусок. Велика кількість їжі вражала уяву і свідчило про її старання та витрати. Під час свята одна жінка почала збирати їжу зі столу у сумки, що принесла з собою. Бачачи наше здивування, вона відзначила: – Я беру це для своїх дітей. Вони вдома голодні лишилися. А ви чого дивитеся? Незважаючи на те,
що дочка моєї подруги попросила її почекати, оскільки вечірка ще тривала, вона продовжувала наповнювати свої пакети, зупинившись тільки коли її контейнери закінчились. Ця далека родичка, яка сама себе запросила, залишила багатьох із
нас неприємно здивованими. Навряд чи її запросять ще раз після такої поведінки. На щастя, цей епізод не зіпсував нам настрою, і свято продовжилося у піднесеному настрої. Знаєте, в чому проблема?! Адже у багатьох є такі зухвалі далекі родички. Мені пощастило: таких родичів я не маю… зате є сусідка, з несподіваними візитами якої я борюся вже 2 роки!