Ганна повинна була йти на свято, але rрошей для подарунки не було. Але тут подзвонила подруга, яку Ганна виручила аж 25 років тому

0
108

Сьогодні Служба Божа в церкві для Ганни була якоюсь особливою-урочистою, чи що. Свій день народження Ганна святкує 22 грудня, саме тому батьки і дали їй таке ім’я. Попросила у Боrа здоров’я для своїх дітей і онуків, за родичів і друзів, душа співала – їй сьогодні 63. Ганна все життя прожила в невеликій однокімнатній квартирі. Тут з чоловіком вони виростили двох своїх дітей. Дочки виросли, вийшли заміж, вже і онуків Ганні подарували. Добре, що хоч зяті гідні попалися-дочки Ганни добре живуть, не в розкоші, але в достатку. А Ганні зараз більше нічого і не треба-живуть собі з чоловіком у своїй старенькій тісній квартирі, ось тільки грошей як не вистачало, так і зараз не вистачає. Ганна на nенсії, чоловік теж. Діти пробують трохи допомагати, але Ганна від цієї допомоги відмовляється, навпаки, з останнього ще їм допомагає.

Єдине, що засмучувало Ганну в цей день, це те, що її хрещениця запросила до себе на весілля, а в гаманці було зовсім порожньо. Це ж звідки взяти rроші, щоб гідно привітати її, як годиться хрещеній мамі? Весілля повинно було бути після Різдва. Ганна знала, що повинна щось придумати, але поки нічого путнього в голову не приходило. Її пенсії ледь вистачає, щоб оплатити комуналку, до того ж, наближаються свята, треба і щось приготувати, тому що діти в гості прийдуть, і купити онукам подарунки, адже вони традиційно поставлять питання: «бабуся, а що ти нам купила?». «Боr добрий, він допоможе» — сказала сама собі Ганна. Адже все життя саме так і була у неї, з Бо жою допомогою справлялася з усіма трудн ощами. Раптом у Ганни задзвонив телефон. Дзвонила давня подруга Марина.

Після традиційних привітань з нагоди Дня ангела і дня народження, Марина сказала, що хоче зустрітися і побачити Ганну. Ганна трохи знітилася, тому що подругу треба було чимось пригощати, а у неї крім червоного борщу і вареників в холодильнику нічого не було. Але подруга заспокоїла Ганну, зазначивши, що немає часу навіть чаю з нею попити, просто треба побачитися. Домовилися зустрітися в кафе поблизу будинку. Марина прибігла з букетом улюблених хризантем Ганни і вручила їй білий конверт. Тільки просила відкрити, коли та повернеться додому. Ганна була впевнена, що Марина, яка жила краще, поклала туди rроші і чималу суму, тому і не хотіла, щоб конверт був відкритий при ній. Сума, яка була там, вразила Ганну — в конверті було шість тисяч rривень. А на листочку було написано:”ми пам’ятаємо те добро, яке Ти для нас зробила». Ганна знову набрала Марину, щоб подякувати і запитати, для чого все це.

Марина була готова до цього і пригадала Ганні історію, яка трапилася з ними 25 років тому. Дочка Марини виходила заміж. Вони повинні були йти в гості до майбутніх сватів, і Марина хотіла купити коробку цукерок, але так як тоді був дефіцит, вона в магазинах її не знайшла. На роботі про це розповіла Ганні, і Ганна згадала, що до неї днями прийшла посилка, в якій була велика коробка цукерок. Марина була щиро здивована, що Ганна готова просто так віддати їй цукерки. А яка щаслива тоді була її дочка! Саме вона зараз і згадала цю історію. Коли Марина сказала, що у Ганни сьогодні день народження, дочка витягла rроші і попросила передати їх людині з дуже щирим і чуйним сер цем. Дочка Марини зараз має у власності кілька магазинів, так що ця сума була для неї дріб’язковою. А Ганна, яка вже і зовсім забула про цю давню історію, була щаслива – тепер вона зможе гідно привітати хрещеницю в день її весілля.