Я прожила в Італії 26 років, вийшовши заміж за Роберто, заможного італійця, старшого за мене на 15 років. Пізніше я перевезла сюди свою дочку Віру, її родину та неодруженого сина Віктора. Віктор повернувся в Україну за своєю нареченою Оксаною, і вони одружені вже майже 20 років, від них я маю двох дорослих онуків. Оксана, невістка, наполягла на тому, щоб збудувати власний будинок, а не жити у нашій двокімнатній квартирі в Україні. Роберто пожертвував 100.000 євро на будівництво того палацу,
який хотіла Оксана. Невістка мені ніколи не подобалася , але мій син жив у неї, і навіть літо в Італії вони проводили за мій рахунок. Нещодавно Віктор зателефонував і сказав, що більше не може цього виносити та збирається розлучатися з Оксаною. Однак вона хоче за законом розділити будинок, незважаючи на те, що не вкладала в нього жодних грошей. Віктор не хоче продавати будинок, тож просить мене купити їй нову маленьку квартирку натомість.
Оксана навіть мала нахабство «уточнити», що це має бути трикімнатна квартира в новобудові, а витрати на ремонт теж ми маємо брати на себе. Два десятки років Оксана не працювала, влітку відпочивала в Італії і все це на мої гроші. Тепер вона хоче квартиру чи півбудинку. Я в розгубленості. Можливо, я не маю іншого варіанту, окрім як підкоритися, оскільки я не бачу іншого виходу…