Уляна відчувала хвилювання, представляючи своїх сільських батьків міським батькам Андрія. Вона намагалася підготувати батьків, зокрема батька, Володимира Івановича, до того, про що говорити, щоб не здатися надто провінційними. Розмова пішла навперейми, коли її мати, Надія, відчула, що Уляна хоче, щоб вони відчували себе неповноцінними порівняно з більш благополучними батьками Андрія. Коли приїхали батьки Андрія, напружена атмосфера в будинку змінилася.
Володимир Іванович зблизився з Віктором Анатолійовичем через спільні інтереси, такі як збирання грибів, переконавшись, що навіть міські люди цінують принади сільського життя. Надія продемонструвала свої домашні делікатеси, чим дуже порадувала Олену Павлівну, маму Андрія, яка цікавиться кулінарією. Уляна, хоч і була спочатку напружена, зрозуміла, що переборщила з «підготовкою». Сім’ї знайшли спільну мову,
прийняли свої відмінності та відсвяткували кохання Уляни та Андрія. Зустріч завершилася на теплій ноті: обидві сторони відчули зв’язок та вдячність одна одній. Уляна зрозуміла, що натуральність і щире спілкування важливіші за вдавання. День закінчився тим, що обидві сім’ї з нетерпінням чекали на майбутнє весілля, а Уляна висловила подяку своїм батькам за розуміння і просто за те, що вони є.