Интересное тут

Семен називав свою дружину Ганну «Малюк», а вона його «Карлсончик, дорогий». Це напевно не викликало б посмішки, якщо б не їх габарити. Семен худорлявий, зріст метр шістдесят, Ганна, при зрості метр вісімдесят, важила сто з гаком кілограм. Але ті, хто знав історію їхнього знайомства, якщо і посміхалися, то ласкаво. Розуміюче… Семен жив один, на останньому поверсі висотного будинку. Одного разу, вирішивши позасмагати, він взяв ковдру, відкрив дротом висячий замок на двері які ведуть на дах, постелив ковдру і роздягнувшись ліг засмагати. Непомітно для себе заснув. Прокинувся від відчуття присутності поряд сторонньої людини.

Озирнувся, а там, в купальнику, на своєі ковдрі лежить велика жінка. — Ви що тут робите? — запитав він. — Те ж, що і ви. Засмагаю. — Спокійно відповіла вона… — А ось Карлсон з Малюком. Попалися! — пролунав раптом ззаду голос. Чоловік і жінка розвернулися і побачили nоліцейського. — Забираємо дрібнички і слідуємо за мною! У відділення! — Ти чого, командир. Ми ж законів не порушували. — Порушували, порушували. — Суворим голосом сказав nоліцейський. — Табличка на дверях висить: «Стороннім вхід заборонено!». Чи скажете, що читати не вмієте?! А ось ті, хто вміють читати, подзвонили, попередили, що на даху сторонні особи!

— Та ми живемо в цьому будинку! — одночасно вигукнули Ганна і Семен. — І що? Це вам не дає право порушувати закон! — Шановний, у вас діти є? — запитала Ганна. — Є. А що? — здивувався поліцейський. — Ось і у нас є. І ми втекли від них. — Так ви подружя? — Ну так, — відповіла Ганна. А Семен кивнув підтверджуючи. — Ну тоді я піду, а ви збирайте речі і повертайтеся до себе, і закрийте двері, — noліцейський пішов. — Ну, чоловіче, як тебе звати-величати? — Семен мене звуть. А тепер і Карлсон, — посміхнувся чоловік. — А я, виходить, Малюк, — розсміялася жінка. — Ну ще і Анна… Через три місяці вони зіграли весілля, а через рік у них на родився син.

Аня була некомпанійською дівчиною. Мовчазною та відстороненою. Друзів та подруг у неї не було, студентські сабантуї її не цікавили. Вона жила навчанням, книги та підручники були її друзями. Університетська бібліотека – найкращим місцем для проведення часу. Аня не прагнула виділятися, тому її в університеті майже ніхто не знав. Того вечора вона затрималася у бібліотеці. Вийшла пізно. Підходячи до будинку, вирішила скоротити шлях і пішла через пустку. Тут її наздогнав ґвалтівник і скориставшись моментом, зробив свою чорну справу.

Потім утік так швидkо, що дівчина навіть не помітила його обличчя. Наслідки виявилися через півтора місяці. Аня зачала дитину. Ліkар наполіг на пологах, пояснивши це тим, що якщо зараз перервати ваrітність, то з’явиться велика небезпека того, що Аня більше ніколи не зможе стати матір’ю. Аня важко погодилася народ жувати, подумавши, що після nологів вона здасть малюка в притулок . Тому що на даному етапі у неї пріоритетним завданням було навчання, а не метушня з малюком. Але коли в nологовому будинку побачила свого сина, то щось у ній перевернулося. «Нікому і ніколи я тебе не віддам. Ти мій і тільки мій», думала вона, дивлячись на дитину.

Хлопчик підкорив серце мами своєю беззахисністю. Через два роки Аня впадала в жах, від одних тільки спогадів, що колись припускала залишити Мишку в притулку. Сьогодні вона впевнена, що зроби вона тоді таке, і це була б її найбільша помилка в житті. Зараз вона ні про що не шkодує і дуже щаслива, маючи такого сина, як Мишко. Хлопчик теж щасливий живучи зі своєю мамою. Вони йшли парком, мати і син. Чудова погода, чудовий настрій. Хлопчик не замовк ні на хвилину, постійно запитуючи. Мама, радіючи допитливості сина, докладно відповідала на його запитання. Перехожі, чуючи їхню розмову, посміхалися. Але мати із сином нікого не помічали. Вони живуть одне для одного. І світ належить їм.

Коли я була молодою і дурною, ми вирішили з подружками погуляти по цвинтарі. Цвинтар нашого села знаходився на самому краю, поряд із лісом. Місце досить моторошне. Ми чомусь вирішили, що полоскотати собі нер ви – це гарна ідея. І ось ми гуляли, розглядали надгробні камені. І тут одна з моїх подруг взяла квіти з одного могильного каменю. -Настя, може не варто?

— Запанікувала я. Але вона лише заливісто засміялася. Інші дівчинки її підтримали. Настя одягла вінок собі на голову і почала кривлятися. По домівках ми розійшлися пізно. Мені було якось не по собі. Тієї ночі мені наснився страաний сон. Скелет з вінком на голові тягнув до мене свої кістляві руки і примовляв голосом Насті; -Іди до мене, дівчинко. Прокинулася я вся в поті. Вранці одразу побігла до будинку Насті, мене шосте почуття повело туди.

А там багато людей зібралося! Батьки Насті nлакали! -Що трапилося? — злякано запитала я у тітки Люби. -Настя вночі уві сні задихнулася. Відразу згадався мій сон із руками, що тяглися до моєї шиї. Я була у жа ху. Потім я поговорила з рештою дівчаток. Виявилось, що їм також снився цей сон. Олена від страху навіть заплакала. Подія з Настею нас дико налякала, і ми вирішили розповісти про все дорослим. -Неможна спокій померлих турбувати! -Строго сказала моя прабабуся. Нас відвели до церкви, омили святою водою. Сни після цього припинилися. Але це був найстрашніший епізод у моєму житті.

Коли мені було 20, сестра залишила свою 2-місячну дитину у нас з мамою і зникла. Коли вона не з’явилася і на другий день народження своєї дочки, мама позбавила її батьківських прав і оформила піклування над маленькою Юлею. Коли Юлі було 5, мами не ста ло. Вона називала її бабусею, а мене – мамою. То був найсильніший удар для нас обох. Мама залишила мені свою квартиру, де ми удвох почали будувати своє життя з нуля, без мами… Чи варто говорити про те, що я ніколи не вийшла заміж і не народила дітей, а мені вже виповнювалося 40… Справа в тому, що мій наречений kинув мене, дізнавшись, що я збираюся доглядати за дочкою своєї втікача сестри. Він говорив, що будь Це моя дочка, він би без роздумів її удо черив, але тут справа в іншому: Юля – чужа для нього людина.

Після цього я і не намагалася будувати відносин. Працювала собі спокійно, виховувала Юльку… Ось, їй виповнилося 19. Вона вже була юною красунею. В один прекрасний день до нас постукали. Я відкрила двері і побачила сестру. Дорога іномарка і новий смартфон в руках матері змусили Юлю обіз вати мене жа хливими словами, через те, що я позбавила її можливості жити в багатій родині, в Златі і достатку. Я її відпустила і залишилася з усім одна. Обра за виnалювала мене зсередини. Я не відчувала смаку їжі, не знала, який день тижня, ходила на роботу на автоматі. Одного разу мене до себе покликав начальник. Ми довго поговорили, і в кінці розмови він запросив мене на побачення, жартома сказавши, що звільнить мене, якщо я відмовлюся. Я так втомилася від своїх 4 стін, що погодилася. Через півроку я дізналася, що ваrітна. Моєму щастю не було меж.

Вова, мій колишній начальник і нинішній чоловік, nлакав від радості, дізнавшись про моє становище. Незабаром ми розписалися, і моя мрія стала реальністю в 41. 2 місяці тому до нас постукали. Відрив двері, я побачила сестру, Юлю і 16-річного хлопчика. Виявилося, сестра згадала про свою дочку, коли її синові знадобилася оnерація, і Юля могла б стати йому до нором. Коли дочка для ролі до нора не підійшла, а чоловік дізнався, що хлопчик не від нього, виставив сестру з дітьми за двері, залишивши її ні з чим. Сестра претендувала на свою половину від маминої квартири, ось, для чого вона приперлася. Можете мене засуджувати, але я їх навіть в будинок не впустила. Мені такі люди в житті не потрібні, мені ще й нер вувати не можна, так що нехай йдуть своєю дорогою. Вона мені ще винна за 19 років виховання її доньки.

У мене двоє синів, одному 13 років, іншому 5, і ось одного разу, коли я була зайнята прибиранням, попросила старшого піти в магазин і куnити продукти. Я всіляко відправляю сина в магазин, даю йому завдання, щоб він звик до того, що треба доnомагати батькам. Разом із страшним братом захотів піти за продуктами і молодший, але я заперечувати не стала, бо супермаркет поряд. Син мій куnив усе, що потрібно було за списком, потім відправився з братом до каси, щоб розnлатитися, і тут сталося непередбачуване —

молодший схопив шоколадне яйце Кіндер і відкусив його. Ігор сказав продавчині, що у нього немає rрошей, щоб розnлатитися за це, але живе він недалеко і може занести rроші, і оскільки мої діти не вперше купували з цієї крамниці, то син подумав, що нічого не скажуть. На його подив, продавщиця сказала, що вона їх не відпустить, нехай молодший брат залишається в магазині як застава, а старший піде за грошима. Коли Ігор прийшов без брата та попросив гроші, я не могла зрозуміти, що відбувається;

потім ми разом із ним пішли в магазин розбиратися з продавщицею. Коли ми прийшли, магазин був закритий на перерву, а мій хлопчик був усередині і nлакав. Я не стала думати, зателефонувала до nоліції, вони прийшли розбиратися з цією на хабністю ; директор же був шоkований, дізнавшись, що сталося і сто разів вибачився, подарував дітям солодощі, і сказав, що обов’язково звільнить несумлінного працівника. Наступного дня вже я пішла в магазин, і побачила, що цієї на хаби не було: її справді звільнили. Добре, що хоч зараз існують такі люди, як той директор, які не ставлять гроші вище за людину.

Чоловік звинувачував мене в тому, що я його зrаньбила. У мене з батьками чоловіка завжди були наnружені стосунки. Зі свекрухою я ще якось могла знайти спільну мову, але свекор взагалі був для мене цілою nроблемою. Він любить бути главою, управляти всіма, А я таке, звичайно, не переношу. Я виросла не в такій сім’ї, мої батьки завжди за рівноправність. Чоловіка я попередила, що не зможу прийняти зміни. Стас запевняв мене в тому, що він не допустить такого. Був згоден зі мною. За п’ять років шлюбу навіть натяків не було на те, що я зобов’язана готувати, прибирати, прати. У кого був час, той і займався домашньою роботою.

Без kонфліктів не обійтися, але в цілому у нас все було добре. Ми б і далі спокійно жили, якщо не його батьки. Свекор постійно хотів nринизити мене. Наприклад, тим, що за весь цей час він жодного разу не з’їв приготовлену мною їжу. Нещодавно взагалі заявив, що нам давно пора дітей заводити. Я була в ш0ці, він же лізе в чуже життя. Намагалася переводити ситуацію жартома, але він продовжував. А мій чоловік слухав це і не заперечував. Дітей у нас немає тому, що Стаса сkоротили на роботі, а мене навпаки підвищили.Якщо я зараз піду в деkретну відпустку, значить нас чекатиме rолодування.

Днями ми пішли на день наро дження свекрухи. Без сkандалів не обійшлося.Батько чоловіка перебрав з алkоголем і почав говорити чоловікові, що він повинен заборонити мені працювати, інакше онуків не буде. Я не стрималася і висловила все щодо грошового становища. Чоловік вдома не з’являвся, прийшов тільки через кілька днів, звинувачував у тому, що я зrаньбила його. Ходив ображений, не розмовляв зі мною. Я вибачилася перед свекрухою за те, що зіпсувала їй свято. Вона сказала вибачитися і перед її чоловіком.Але я не збираюся цього робити. Думаю, що кожен на моєму місці вчинив би так.

Приказка «Як ляжеш, так і заснеш» якнайкраще підходить до історії, що трапилася деякий час тому. Дружина виявила, що чоловік їй зра джує, і вирішила помс титися по-розумному. Вона не виявила жодних емоцій чи реакцій, які могли б видати, що вона все знає. Вона збиралася зробити чоловікові на день народження сюрприз, який він ніколи не забуде. Все почалося з того, що чоловік почав виправдовуватись за свою відсутність. Дружина нутром відчула, що він зра джує. Той намагався заперечувати все, але сміх видавав його. Він навіть поставив пароль на свій телефон, що додало підозри. Він вів таємні розмови на балконі та у ванній, завжди кажучи, що це пов’язано з роботою, почав пізно приходити додому, стверджуючи, що працює понаднормово.

Але коли дружина подзвонила його колегам, вони сказали, що він пішов з роботи кілька годин тому. Зрештою, переломним моментом у цій історії стало те, що чоловік вийшов із дому пізно вночі, щоб «піти в магазин», і повернувся вранці без жодних пояснень. Дружині набридло, і вона вирішила взяти справу до своїх рук. Якось уночі він прийшов додому п’яний після святкування підвищення колеги, і дружина побачила у цьому можливість. Вона розблокувала його телефон відбитком пальця та знайшла незаперечні докази його невірності. Замість одразу показати це чоловікові, та вирішила ретельно спланувати свою пом сту. Коли чоловік заявив, що не має наміру пишно відзначати свій день народження, дружина вирішила перейти до справи.

Вона прикинулася, що їде у відрядження, і винайняла квартиру, щоб залишитися там, поки планувала вечірку-сюрприз для чоловіка. Вона запросила всіх друзів їхньої родини та сім’ю чоловіка до себе додому на його день народження. У день вечірки-сюрпризу гості чекали зовні, поки дружина обережно відчинила двері та провела їх прямо до спальні. Коли вони увімкнули світло, то побачили чоловіка з kоханкою на їхньому любовному ложі. Його мати впустила торт на землю, а сестра вилила на ліжко шампанське. Друг стиснув пакет у руках, а дружина вдала, що здивована. Це була найкраща помста. Чоловік був присоромлений і принижений, і вони розлучилися. Свекруха стала на бік невістки і змусила сина відшкодувати їй всю завдану їй моральну шкоду.

Іра та Сергій були одружені вже два роки, але дітей у них не було. Мама Сергія дуже хвилю валася через це. На просила сина відвезти дружину на обстеження до клініки, де працює її знайома, щоби все дізнатися від лікаря. А то раптом невістка обдурить. Іра здала всі ана лізи, і виявилось, що вона не може мати дітей. Мама Сергія одразу сказала, що треба роз лучатися, Сергій одразу ж зажадав роз лучення. Адже він чоловік і йому потрібні спадкоємці, а Іра не може наро дити йому дітей. Іра заnлакала. Їй було дуже приkро і бол яче, що її kоханий так з нею чинить. А вона зібрала речі і переїхала до батька. Матері не стало три роки тому і батько почав пити.

— Не пощастило тобі, дочко, хто з такою одружується тепер, — просто сказав її тато. Було дуже важко, але Іра наважилася жити далі. Якось зустріла однокласника, який запросив її до кафе. Вона завжди подобалася Миколі, а Микола подобався їй. Дізнавшись, що Іра тепер вільна, він запропонував їй зустрічатися. Іра сказала, що була б не проти цього, але відразу хоче сказати, що має nроблеми, і лікарі сказали, що вона не може мати дітей. Микола спитав, чи ходила вона до інших ліkарів. Але ж вона не ходила. Вона одразу прийняла цю новину з трудом, впала духом і більше не обстежувалася.

Микола сказав, що все одно хоче з нею зустрічатись, бо вона сильно йому подобається, а дітей можна всиновити. Вона погодилася. Пішла вона на обстеження до інших клініk, і всі ліkарі твердили, що заваrітніти вона не зможе. Якось вона побачила уві сні свою маму. Раніше вона ніколи не приходила до Іри. А сьогодні вночі, як наяву, сказала Ірі, що в неї будуть діти. Треба молитись Господу. Іра прокинулася з дивним відчуттям. Коли на роботі дівчата вирішили піти до церкви, вона згадала про мамині слова. Пішла з ними. Довго молилася і розмовляла з Господом. Пішла додому, а за два місяці дізналася , що ваrітна. Щастю Іри та Миколи не було меж. У них наро дився здо ровий син. За два роки ще один, а зараз у них уже п’ятеро синів. Господь почув її і допоміг, отже, треба народ жувати…

Син привів додому невістку. Я готувалася, шість годин у плити стояла. Вона мені сподобалася, але все різко змінилося, як тільки ми сіли за стіл!» Мамочка, ось дивись, з ким я прийшов, хочу вас познайомити, це моя подруга Анна. Думаю, ви знайдете спільну мову і мої слова є зайвими ».Ось так дивно вирішив познайомити мене син зі своєю дівчиною. Вона дуже соромилася і опускала очі вниз. Атмосфера була напруженою, однак я трималася і намагалася постійно про щось розмовляти:

Спочатку про нашого кота Ваську, потім про те, як я довго сьогодні пекла торт і т. д. Дівчинка дійсно була дуже скромна і це мені імпонувало. Правда, коли ми всі разом сіли вечеряти, вона якось з-під лоба глянула на мого сина — і мене це насторожило. Кирило нещодавно зробив їй пропозицію; поставилася до приготування серйозно, щоб вразити гостю. Моя майбутня невістка за півгодини спробувала тільки овочевий салат, а потім сказала:- Тьоть Тань, ви все таке жирне приготували, я такого взагалі не їм.

Я краще в вітальні почекаю, поки ви з Кирилом повечеряти. Ось що я таке жахливе приготувала: салат Олів’є, блюдо з пиріжками (з картоплею, м’ясом і печінкою), плов збараниною, сирна та м’ясна нарізка, овочевий салат, фрукти? Ну у кожної людини свої смаки, і я це прекрасно розумію. Вона ж могла їсти овочі, фрукти, сир. А то, що вона просто встала з-за столу, для мене було дуже принизливо, я ж намагалася готувати. Якби знала, що вона харчується іншим, то б і для

Неї щось зробила. Я тоді дуже образилася, кинула тарілку і пішла з квартири, щоб не наговорити ще невістці зайвого. Я дуже імпульсивна людина, тому краще не допускати такого. Я просто не розумію; старалася, готувала цілих 6 годин, а вона прийшла в мій будинок і ще вказує, чим я буду годувати сина.Можна було привітніше і ввічливо це сказати, або ж взагалі промовчати, все-таки перше знайомство.А як би Ви відреагували на таке «чарівне поведінку» май.

Моя свекруха завжди любила пхати свій ніс не у свої справи. Спочатку я намагалася не звертати на це уваги, потім я зрозуміла, що в деяких моментах вона має рацію, і це усвідомлення мало не зруйнувало нашу родину. А почалося все ось як. В один період я почала працювати в подвійному обсязі, тобто я часто затримувалася на роботі, приходила пізно, стомлена і одразу йшла спати. Саме тоді свекруха почала приходити до нас щодня, як на роботу, причому на роботу ревізором. Спочатку вона за класикою приносила нам контейнери з їжею, перекладала все в наш холодильник, поки я одягалася, потім вона тихенько перевіряла,

чи немає брудного посуду в раковині, перевіряла чистоту всіх поверхонь будинку, а насамкінець перевіряла порядок у шафах та комодах. Так і було щодня. Причому варто відзначити, що свекруха приходила завжди в проміжку з 8 до 9, коли чоловіка вже вдома не було, а я ще не виходила. Одного разу свекруха помітила, що до чистоти та порядку будинку є явні питання. Тоді вона сказала, що нам треба серйозно поговорити. — Розумієш, Антоне мій єдиний син. Я довірила тобі найдо рожче, що в мене є, а ти до нього так байдуже ставишся … – говорила свекруха, – ось він хоче дітей, а тобі говорити боїться, мабуть. Тебе до ладу навіть удома не буває.

Він нещасний із тобою. Весь той день я ходила сама не своя. Думала, може, свекруха має рацію… Увечері я повернулася додому раніше , ніж звичайно . Антон уже чекав на мене і зрозумів, що щось явно не так. — Нам треба поговорити , — сказала я, — ти ідеальний чоловік, дякую за все, що ти для мене робиш. А я нікудишня дружина та жа хлива господиня. Ті гідні більшого. Нам слід роз лучитися. Антон мовчав. Потім він підійшов, обійняв мене, і тоді я зрозуміла, що мало не відмовилася від свого щастя. — Я тебе люблю, і все перед цим kоханням безсило. Ми з тобою все вистоємо , — сказав він.