Коли ми увійшли до свого дому, і побачили, що по наших кімнатах носяться чиїсь діти, я ледь не знепритомніла : такого я не очікувала від своєї матері

0
144

Моя мама кілька років тому вийшла заміж. Весілля було красивим і за всіма традиціями. Жили вони у її кімнаті гуртожитку. Кімната чудово підходила за всіма параметрами для двох. У нас із чоловіком було своє житло. Він у мене війсьkовослужбовець, і ми придбали двокімнатну квартиру в іпотеку за дуже вигідними умовами. Квартира була сонячна, з високими стелями : моя мрія. Ми почали потроху облаштовувати наше гніздечко. Поспішати було нікуди: у чоловіка контракт ще на 3 роки і поки що потрібно жити в іншому місті.

Ну і звісно великі витрати, пов’язані з ремонтом. Оскільки оселя матері знаходиться поруч із нашою новою квартирою, ми попросили її доглядати ремонт. Згодом вийшло так, що у нас з чоловіком збіглася відпустка і ми вирішили поїхати подивитися квартиру, нічого нікому не сказавши. Я була здивована і дуже з ла, побачивши, що у квартирі бігають чиїсь діти. Виявилося — це дочка з дітьми її новоспеченого чоловіка. За яким правом вони тут опинилися? Чому ми мали свою нову квартиру віддавати чужим людям, та й ще безкоштовно?

І так всі меблі та стіни були розмальовані та заляпані жирними плямами. За словами матері, цій дівчині з двома дітьми нема де жити. Адже грошей у них не було, а наша квартира була пустою. Чоловік дав їй три місяці на переїзд. Думаю, цього часу вистачило б на пошуки житла. Своєї думки ми міняти не збиралися, про що попередили їх. Але моя мама тиснула на жаль: як ми можемо виганяти на вулицю дітей ? Свою неправоту мати не визнавала. А я так і не зрозуміла , чому вона себе так поводила: чужа дочка важливіша за рідну?