Два роки тому мій син одружився. Якщо чесно, з першої зустрічі не полюбила його майбутню наречену. Вона нестримна, нетактовна. Але вона пояснює це тим, що просто пряма людина. Коли вперше прийшла в гості познайомитись, тоді я одразу розкусила її. Вона, насупившись, оглянула квартиру, меблі. Я вирішила не зважати. Але потім вона сказала мені, що я товста. Так, у мене зайві кілограми, адже не молода. Мені так хотілося викинути її, але стрималася. Молодята одружилися і стали жити окремо, в орендованій квартирі. Ми не часто бачилися. У мого старшого сина тоді наро дився первісток — і він попросив доnомоги.
Я майже півроку прожила у них. Дружина старшого сина дуже порядна, хороша, я люблю її як рідну дочку. А коли повернулася, дізналася, що у другого сина також наро дилася дочка. Нова мама і дитина відчували себе нормально і їх швидко виписали. Хоча вдома вона зображала з себе страждальницю, мовляв, що пологи були важкі і її ледве врятували. Мій син був зачарований нею, крутився довкола неї. Я пішла провідати онучку. Сіли, поговорили, я показала синові фотографію сестри. Вона вагітна на восьмому місяці.
Раптом невістка влізла в розмову зі своїми нетактовними коментарями: «Ой, вона прям корова, як чоловік її терпить?». Сестра моя, насправді, погладшала, у неї гормональні порушення. Вона довго не могла заваrітніти. З чоловіком вони чекали на цю дитину дуже довго. Я не витримала. Висловила все, що думаю про неї: що вона нестримна, та ще й некрасива, що в неї жа хливий характер. І пішла. Вона заслужила. Увечері приїхав син і передав слова дружини: що внучку не побачу, доки не вибачусь перед нею. Я попросила сина передати дружині, що її знати я не ба жаю.