Коли я дізналася, що мій 10-річний онук сам собі готує сніданок і прибирає за собою, трохи серце не зупинилося, а моя лі нива невістка тим часом лежить на дивані

0
50

Моєму старшому онуку виповнилося 10 років лише кілька днів тому. Син у відрядженні, невістка – у деkреті. Все в нашій сім’ї гладко та стабільно, ось тільки є одна nроблема, з якою я й гадки не маю, як боро тися. Моя лінива невістка не хоче навіть з дивана вставати. Роботу по дому переважно виконую я, готую на всіх теж я. Невістка може тільки яєчню собі посмажити та бутерброди робити. Звучить жа хливо, але, повірте, все це ніяк не порівнянюється з тим, що вона змушує свого сина самому собі готувати їсти. Причина банальна – він дорослий хлопець.

Я жила в селі кілька років, а син із сім’єю – у столиці. З невісткою стосунки у нас звичайнісінькі: не холодні, але й не найтепліші. Ось тільки я помітила, що після народження другої дитини, старшій, Віте, уваги стали прикрашати набагато менше. Той спить, прокидається, готує сам собі сніданок. Розумію, дитина маленька, за нею потрібне око та око, але ж не можна забувати про іншу дитину, навіть якщо у молодшого вже зубки ріжуться. Вранці Вітя не снідає, адже вже після першого уроку він ходить до їдальні, але буває іноді, він прокидається голодним, і тоді він може зробити собі бутерброд або дістати йогурт.

Загалом, йому ще 10, він сам про себе вже може дбати. У мене просто немає слів. Як десятирічна дитина може дбати про себе? А невістка зовсім навіть непогана господиня. Готувати вміє та дуже смачно. Просто під приводом, що хоче, щоб син став самостійним, не напружується вдома зовсім. Ось я, наприклад, до 18 років готував синові поїсти. І нічого. Виріс нормальний, самостійний хлопець. Я просто не можу зрозуміти, їй тупо ліньки або вона реально хоче, щоб він швидше виріс і став незалежним від неї? Хоча взагалі як можна назвати десятирічного хлопчика дорослим?!