Свекруха втратила межу спілкування зі мною. Її нах абства не було межі.

0
23

Жили з чоловіком душа в душу цілих 8 років, а потім переїхали до батьків і все різко змінилося. Ми з чоловіком перебуваємо в офіційному шлюбі 3 роки, свого житла немає. Нам довелося піти зі орендованої квартири, бо грошей не вистачало. Бувало, ми їли рис та гречку тижнями, а місце супер був доширак. У такі моменти я відчувала себе студенткою, яка має проблеми з грошима та роботою. Проблеми справді були. Чоловік працював на заводі, а у вільний час таксував. А я була секретаркою у поганої людини. Коли ми працювали разом, то нам виходило якось зводити кінці з кінцями. Але тільки довелося мені піти з роботи, все пішло під укіс. Мій начальник не рівно дихав до мене, почав розпускати руки і мені довелося тікати з роботи. Нову роботу було важко знайти, ніхто не брав.

За квартиру не було чим платити, і батьки чоловіка покликали жити до себе. Я дурня зраділа, подумавши, що ось тепер ми зможемо накопичити на своє житло, але не було. Мати чоловіка психічно неврівноважена людина. Вона змушувала мене цілими днями стояти біля плити та готувати, а у вільних проміжках прибирати будинок. Якось, свекруха змусила пилососити стелю. — Там павутиння, ти не бачиш? Потрібно прибрати, — говорила вона мені. Я дивилася на стелю, а вона була ідеально чистою. Наступне її побажання було не менш дивним. Одного ранку, вона зайшла до мене в кімнату і сказала: — Ти маєш стати гідною дружиною, тому я записала тебе на курси під назвою «Як перестати бути поганою дружиною?». Я на той момент проковтнула язик, вона мене образила.

Навіть не натяком, а на пряму. Мені хотілося поставити її на місце, але я згадала, що ми живемо у її квартирі. Потім вона дізналася, що ми збираємо на нову квартиру. Свекруха одразу стала до мене м’якшою. Перестала вказувати, що і як робити. Взяла в мене обіцянку, що я їй допомагатиму в старості, а потім запитала: — Ви ж гроші збираєте? Ти обіцяла мене доглядати, не можеш віддати мені гроші, які ви накопичили. Я їх витрачу на санаторій і так по дрібниці. Я їй відповіла, що ми не можемо позичити їй гроші, з цих слів вона обурилася. Тому що вона просила не в борг, а в подарунок. Її нахабства не було межі. Я пропонувала чоловікові переїхати, але він каже, що, живучи з його батьками, ми зможемо накопичити на квартиру. Але я вже просто мрію переїхати та начхати куди. Головне подалі від цієї чокнутої.