Син зателефонував о 5-й годині ранку. Ганна зрозуміла, що він опинився в тій же ситуації, що вона багато років тому!

0
5

Телефон задзвонив о 5 ранку. Ганна одразу відчула недобре. Подивилася на екран: дзвонив рідний син. -Мамо, вибач, що так пізно, або рано. Я не можу спати. -А Що трапилося, синку? -Розлучаємося з Машею. -Ну, синку, хіба це новина? Ти ж давно хотів! -Так, але вона вирішила забрати в мене дочку. І поділити квартиру! Ти ж знаєш, що без Жені я не можу жити! -Слухай, синку. Ось яку пораду я можу тобі дати. Нехай забирає доньку і вмотує. Вона і не уявляє, що це таке. За місяць сама приповзе. Внучці Жені було лише 5 років. Вона ще не могла зрозуміти, де її тато, і чому це мама спить у ліжку з «чужим дядьком». Вона годинами лежала в темряві, обіймала плюшевого ведмедика – подарунок тата. І тільки сльозинки падали на її подушку.

Максим же робив усе можливе, щоб побачитись зі своєю донькою. Використовував щохвилини, щойно звільнявся від роботи. Купував їй одяг, дарував різні іграшки. Дружина Маша, не встигнувши до пуття розлучитися, знову вийшла заміж. А ще за тиждень завагітніла від цього Едіка. Жінка була в захваті від нового чоловіка, одразу погодилася обміняти 2-кімнатну квартиру на одну, щоб віддати rроші чоловіку-підприємцю. Про доньку вона навіть не подумала. Максим здогадувався про тяжке становище дочки, але зробити нічого не міг. Так вирішили всі офіційні джерела, а сyдові позови тривали з роками. Незабаром життя Маші пішло під укіс: нескінченні посиденьки з нескінченними родичами її таджицького дали свої негативні плоди. Вона сама розуміла, куди залізла, але продовжувала всім на зло.

Женя все менше хотіла до школи, стала злою та небалакучою. А Ганна, своєю чергою, розуміла свою провину у всьому цьому. Ще молода, вона зустріла свого Андрія і закохалася в нього з першого погляду. У жінки було двоє маленьких синів від першого шлюбу, а новий чоловік теж мав доньку Віку. Ганна пам’ятає, як одного разу пізньої ночі постукали у двері. Це була nолiція – привезли Віку – забрали у матері, яка п’є. Але Ганна не хотіла зайвої відповідальності. Дійшло до того, що вона висунула чоловікові ультиматум: або вона та сини, або Віка. Чоловік вибрав її із синами, а Віку відправили до ди тячого бyдинку. Потім її удочеpили, і рідні душі не зустрічалися багато років. А тепер ця ситуація із онукою. І що робити? Як допомогти?