Я випадково дізналася, що чоловік не хоче запрошувати на свій день наро дження моїх батьків. Дізнавшись причину, я подала на розлу чення

0
113

В університеті я познайомилася з хлопцем. Я тоді і подумати не могла, що саме він в майбутньому стане моїм чоловіком. На другому курсі ми почали зустрічатися, а на четвертому у нас з’явився чіткий план: ми хотіли після закінчення університету влаштуватися на роботу підкопити грошей і зіграти весілля повністю за свій рахунок. Батьків Жені не ста ло, коли йому було 12. З тих пір він жив з бабусею, яка залишила йому свою квартиру. Ми все зробили за нашим планом. Правда, мої батьки помічали, що у нас є деякі труднощі з грошима. Батьки не чекали, коли ми попросимо, вони самі взяли на себе чималеньку частину витрат на весілля. Все це збіглося за часом з лихими 90-ми. На роботу за своєю професією ми влаштуватися не могли. Женя вже тоді зрозумів, що найкращим вибором на той момент була б своя особиста справа. Перша справа чоловіка успішно провалилася.

На це пішло багато грошей. Але мої батьки нам допомагали у всьому. Мамі іноді доводилося стояти додаткові кілька годин на ринку, щоб привезти додому якомога більше грошей. Теж сталося і з другою бізнес-ідеєю чоловіка. Батьки нас підбадьорювали, говорили, що в умовах того часу було б дивно, якби все вийшло з першого разу. Потім, не без допомоги моїх батьків, все почало потихеньку налагоджуватися. Зараз мій чоловік успішний підприємець. Я сміливо можу сказати, що в цьому є внесок моїх батьків. Я до цього дня кожен день їм дякую за величезну допомогу, адже вони підтримували нас тоді, коли будь-який міг би просто відвернутися. Нещодавно трапився такий випадок, який змусив плюнути на цей шлях, пройдений з чоловіком, і задуматися про розлу чення.

Чоловік не запросив на свій день народження моїх батьків. Але не тому, що він не хотів відзначати свій день, навпаки, він організував пишне свято в ресторані, запросив туди всіх своїх партнерів і друзів сім’ї, а моїх батьків, які буквально поставили нас на ноги, він не запросив. — Люба, часи змінюються. Потрібно відповідати своєму статусу, — сказав він, — як ти уявляєш своїх батьків, що сидять поруч з моїми бізнес-партнерами? Батьки роблять вигляд, що не обра жаються, але я-то знаю, як їм nрикро. Адже на початку мій батько їздив з чоловіком в різні міста, коли той шукав підходящу сировину. Батько не спав ночами, сидів за кермом, щоб зять міг відпочити, а тут… статус, бачте. Я вже хочу подати на розлу чення, не хочу чекати, поки чоловік оголосить, що і я не відповідаю його статусу.