Коли ми зустрічалися з Артемом, то в мене застудилася мати. Я думала, що вона скоро видужає, але їй ставало тільки rірше. Незабаром вона піաла у інաий світ. Артем мене підтримував і завжди був поряд. Ми побралися і переїхали до мене. У мене, крім тітоньки, нікого не було, а ось у Артема навп роти сім’я була велика. Поки з усіма познайомилася місяць, точно, минув. Під час дня народження чоловіка у нас у квартирі зібралися всі його родичі. Я завжди готувала багато та смачно. Мама з бабусею з самого дитинства мене цьому вчили. Коли в дитинстві я заходила на кухню, там панувала ідилія. Бабуся готувала пельмені, вона так уміло справлялася з тістом, а мама завертала голубці.
Вже у 14 років я могла готувати різні пироги, а також смачно запікала курку. З роками мої кулінарні здібності лише покращувалися. Був час, коли я працювала в невеликому сімейному ресторані сушефом. Родичі Артема любили мої страви, а я любила для них готувати. Коли свекруха прийшла, вона принесла з собою свою знамениту чорну сумку. Вона завжди готувала на всі свята вдома і в цій сумці приносила до мене. Свекруха вважала, що я мало готую і нікому не вистачає. Та й у принципі їй не подобалося, що у свята готую я. Вона якось спробувала мною приготовлене рагу, але як я зрозуміла їй не дуже сподобалося. За столом уже давно сиділи.
Свекруха вирішила сказати тост: — Артеме, я багато говорити не буду. Просто хочу побажати тобі сімейного щастя. Щоб ви ніколи не розл учалися. Тобі з дружиною пощастило, оберігай її і ніколи не кри вди. Ось тільки … Артем перебив її. — Знаю, ти зараз хочеш сказати про онуків. Тож вирішив тебе випередити. Ми з Катею чекаємо двiйню. Усі стали нас вітати. Свекруха втратила даp мoви. Вона й не могла подумати, що скоро стане бабусею. — Це, виходить, що мені доведеться готувати вп’ятеро більше. — Здивовано заявила свекруха. Всі родичі стали сміятися.