Моя подруга Юля не розуміла себе від щастя, коли нарешті придбала власне житло неподалік від центру міста. Якщо бути чесною, то квартира була не надто великою, але в хорошому районі, поруч зупинка громадського транспорту, магазини, в загальному вся інфраструктура, а в будинку навіть є консьєржка. Юля відразу почала господарювати в квартирі, зробила невеличкий ремонт, привела все в порядок, а пізніше і під’їзд прикрасила на своїй сходовій площадці, поставила вазони на підвіконня. Однак уже наступного дня хтось все зруйнував: на сходовому майданчику лежали побиті горщики з Юлиними вазами. Юля стала помічати, що хтось часто виходить курити і залишає недопалки прямо на підлозі.
Юля трохи поспостерігала і дізналася, що це її сусідка. Юля не збиралася влаштовувати жінці сkандалів, вона спекла пиріг і пішла в гості знайомитися. Насуплена жінка забрала випічку, сказавши, що Юлині вазони їй не подобалися, і грюкнула дверима перед її носом. Юля не збиралася здаватися — вона пішла зі скаргою до консьєржки. Однак виявилося, що її сусідка — це дочка консьєржки, тому нічого було чекати підтримки і розуміння. За кілька днів все стало ще гірше. Хтось відключав на щитку світло в Юлиної квартирі, дзвонив у двері і тікав, а потім взагалі підпалив кнопку її дверного дзвінка. Консьєржка хамила Юлі, а її дочка сміялася їй в обличчя.
Коли ж я хотіла потрапити до Юлі в гості консьєржка просто відмовилася мене впускати. Через якийсь час консьєржка «люб’язно» запропонувала Юлі переїхати кудись і продати квартиру її дочки за мізерну ціну. Після цієї дивної розмови Юля поскаржилася мені на все ті біди, що спіткали її після переїзду. Вона не могла знайти собі місця, не від кого було чекати захисту, а сама вона була безсила в цій боротьбі. Ми поговорили і разом вирішили продати квартиру, але самостійно і за прийнятною ціною. Однак консьєржка і не збиралася здаватися — це була її територія. Вона взялася відлякувати всіх, хто приходив дивитися квартиру, розповідаючи їм про такі дурниці про те, що в квартирі немає шумоізоляції, що тут стара проводка, а труби треба міняти, та й хамським сусіди (що було правдою, незважаючи на поведінку її дочки).
Однак до Юлі все ж змогли пробитися потенційні покупці. Це була циганка з двома непосидючими дітьми. Вони зайшли до конс’єржці, щоб та провела їх в квартиру, яку виставили на продаж. Поки консьєржка розповідала свої звичні байки, хлопці встигли розбити чашку консьєржки, перекинути вазу і насмітити. Консьєржка була настільки шокована, що і слова сказати не могла. Вона лише провела їх до Юлиної квартири, де моя подруга їм все показала і розповіла. Юля була задоволена, що хоч когось не відлякала консьєржка, а циганка теж дуже раділа: квартира припала їй до смаку. Вже вийшовши в під’їзд, вона повідомила Юлі, що хотіла б її купити для свого сина з дружиною і дітьми, а вона разом з іншими родичами будуть часто приходити в гості.
У той же день до Юлі в двері постукали не тільки консьєржка і її дочка, але і інші сусіди, яким раніше було байдуже. І прийшли вони вперше з добрими намірами, та ще й не з порожніми руками — принесли Юлі торт. Дочка консьєржі продемонструвала, що поставила на підвіконня вазони і завела попільничку для своїх перекурів. А сусіди в один голос почали просити Юлю не продавати квартиру, обіцяли, що її більше ніхто не потурбує. На наступний день ми з Юлею також взяли торт і шампанське — і пішли в місцевий театр. Вирішили подякувати моїм друзям, які вчора так добре розіграли спектакль перед усім під’їздом.