У мене є старша сестра Калина, яка рано вийшла заміж, незважаючи на поради батьків не поспішати. Вона завжди була впертою, і незабаром пристрасть між нею та її чоловіком згасла. Вони, як і раніше, живуть разом і виховують двох дітей, але їхні стосунки стали схожими на сусідські. Чоловік Калини не бере активної участі у вихованні дітей, лише передає зарплату дружині та іноді сидить з синами, коли Калина йде у справах.
Тягар турбот про племінників ліг на нашу родину, особливо на мене. З дитинства мама говорила мені допомагати старшій сестрі, і я стала другою мамою для її дітей, доглядаючи їх після навчання і роботи. Живучи з чоловіком та власними дітьми у заміському будинку, ми часто запрошували Калину з дітьми. Вона приїжджала з пакетом продуктів лише для своїх дітей, що викликало здивування та образу моїх дітей, особливо коли вони бачили, як їхня тітка відмовляє їм у йогурті.
Після кількох подібних ситуацій я спробувала поговорити з сестрою, але розмова переросла в суперечку, в якій Калина звинуватила моїх дітей у жадібності та невихованності. Цей інцидент став останньою краплею, і я вирішила більше не запрошувати Калину додому, зосередивши увагу на своїй сім’ї та не дозволяючи зовнішньому тиску впливати на нас.