Наполегливий дзвінок у двері сповістив про прихід матері Ганни, яку дівчина дізналася лише за фотографіями. Незважаючи на емоційний момент, зустріч швидко перейшла в дискомфорт, особливо коли мати прокоментувала скромні умови життя Ганни і поскаржилася на відсутність особистого життя, порівнявши все з власною енергійною молодістю.
Мати Ганни, що залишила її в ранньому віці з бабусею, щоб зайнятися своїм життям, рідко відвідувала доньку, залишаючи Ганну рости під любов’ю і турботою бабусі. Незважаючи на все це, Ганна процвітала, спираючись на відданість бабусі та її підтримку, яка включала освіту, новий одяг та участь у різних заходах.
Ганна, тепер уже працююча і незалежна, нещодавно допомогла своїй бабусі-пенсіонерці укласти угоду з нерухомості, щоб забезпечити їм обом безбідне майбутнє.
Цей акт сімейної підтримки різко контрастував з раптовою появою її матері, яка натякала на її власні фінансові та емоційні потреби.
У міру того, як тривав візит, стало зрозуміло, що мати Ганни має надію виключно на її фінансову підтримку, нарікаючи на свої труднощі з синами від іншого чоловіка і натякаючи на те, що Ганна зобов’язана допомагати їй так само, як і своїй бабусі.
Ганна, однак, залишалася відстороненою від цих вимог, визнаючи лише роль бабусі в її вихованні і відкидаючи право матері на будь-яку допомогу.
Розмова дійшла до кульмінації, коли різка відмова Ганни підкоритися вимогам матері призвела до різкого відходу останньої, раз і назавжди розірвавши їх тендітний зв’язок.
Як тільки зачинилися двері, Ганна залишилася в роздумах про свої сімейні зв’язки, які справді сформували її життя.