У моєї сестри Оксани в особистому житті не склалося. Якось так вийшло, що в мене завжди було багато шанувальників, а на неї ніхто не звертав уваги. Раніше вона через це засмучувалася, але потім упокорилася.
Оксана таки вийшла заміж, щоправда, це сталося вже у 28 років. Але через три роки її чоловік залишив її, тому що їм не вдалося завести дитину. Вона дуже тяжко це переживала і зовсім не хотіла про це говорити. Можливо, це ще й тому, що на той момент у мене вже було двоє дітей.
– Не хочу більше тут залишатися, поїду до Європи на заробітки, може, там знайду своє щастя.
І вона поїхала. Дуже швидко знайшла роботу. Чесно кажучи, я їй дуже вдячна – багато років Оксана допомагала нашій родині грошима. Я ніколи її не просила, вона сама говорила, що ми її єдині близькі люди. Коли моя старша дочка виходила заміж, Оксана дала гроші на весілля. Вона платила за освіту моїх дітей, надсилала одяг та продукти, у всьому підтримувала нас.
Нещодавно сестра сказала, що хоче приїхати. Я дуже зраділа, адже ситуація зараз складна, грошей майже нема, а допомога нам зараз дуже потрібна. Чоловік втратив роботу, сидить удома без діла. До того ж, син збирається одружуватися, а жити молодятам нема де.
Оксана приїхала, зупинилась у нас, і тут видала новину:
– Я вирішила повернутися на батьківщину. Хочу купити квартиру і взяти дитину з дитбудинку. Чула, що зараз багато таких дітей.
– Ти впевнена, що зараз слушний час для цього?
– Не знаю, але рішення вже ухвалено!
Минуло кілька тижнів і Оксана купила велику трикімнатну квартиру. Нам вона дала лише три тисячі євро, сказавши, що більше допомогти не може. Вже почала оформляти документи на усиновлення. Уявляєте? Вона має рідню, якій потрібна підтримка, а вона збирається витратити свої гроші на чужу дитину! До того ж їй уже чимало років.
Я просто не знаю, що думати. І як ми тепер справлятимемося?
Підкажіть, що робити? Як переконати сестру, що їй краще повернутися до Європи та продовжити допомагати своїм близьким?