Про дачу я більше не мрію. Розповідаю чому

0
2

Ми з чоловіком та донькою вирішили орендувати дачу на місяць. Літо було тепле, і ми захотіли виїхати на природу. У нас маленька донька, і ми хотіли надути для неї басейн, щоб вона могла в ньому похлюпатися. На природі все так цікаво: рослини, комахи. Я навіть планувала разом з донькою посадити трохи зелені.Ми вибрали дачу, розташовану за годину їзди від міста. Це був невеликий будиночок з двома кімнатами, просторою кухнею, коморою та маленьким санвузлом з душовою кабіною. У дачному товаристві був ставок, де можна було купатися та рибалити.

Ми перевезли наші речі на дачу у два етапи. Чоловік підготував рибальські снасті, надув дитячий басейн, встановив тент і облаштував альтанку. Нам дуже хотілося снідати, обідати і вечеряти на свіжому повітрі, а також грати у лото з дитиною.Коли ми розібрали речі, ми зателефонували батькам та запросили їх до нас у гості. На вихідні до нас приїхали мої батьки, батьки чоловіка, брат чоловіка з дружиною та дитиною. Всім сподобалася наша дача, погода була спекотною. Ми зібрали невеликий басейн, щоб охолонути могли не лише діти, а й дорослі. Купалися в ставку, увечері їли шашлики. Родичі залишилися з на два дні з ночівльою. Брат чоловіка з сім’єю розмістилися на другому поверсі, батьки – у кімнаті на першому, а ми – на надувному матраці на кухні. Чоловіки пішли на рибалку, а я готувала сніданок і думала про обід для всіх.

У неділю батьки збиралися їхати, але свекруха запропонувала братові чоловіка залишитися:

– Чому б вам не залишитись? Відпочиньте, адже ти у відпустці.

— Звичайно, буде ще веселіші, — підтримала моя мама.

Нас навіть не спитали, чи влаштовує нас це. Я відчувала втому від гостей. Ми орендували дачу для тихого та спокійного сімейного відпочинку.

– А в п’ятницю ввечері ми знову приїдемо, – додав свекор.

У підсумку ми провели цілий тиждень з сім’єю брата чоловіка. Готувати доводилося завжди мені. Як то кажуть, «хто везе, на тому й їдуть».

Якось я запитала:

– Що обідатимемо сьогодні?

– Та готуй, що вважатимеш за потрібне, – відповіла дружина брата чоловіка.

– Я нічого не хочу готувати, – сказала я.

– Ну і не готуй.

Не хотілося конфліктувати, чоловік зайнявся жаркою картоплі та сосисок, а я зварила суп для дітей. Всі поїли та залишили посуд на вулиці. Брат чоловіка ліг у гамак, його дружина зібрала тарілки і поставила їх на край столу, після чого пішла спати.

– Посуд не помиєш? – Запитав чоловік у брата.

– Потім, – відповів він.

Пізніше вони вирушили до міста, залишивши свого сина в нас. Повернулися пізно увечері. Очевидно, вони розслаблялися, а нас напружували. Речі розкидали скрізь, не грали зі своєю дитиною, постійно відправляючи її до нас. Ми теж хотіли відпочити, але натомість готували, мили і забиралися за всіх. Вирішили не конфліктувати, а після вихідних твердо сказати, що більше вони не залишаться у нас.

На вихідні знову приїхали батьки, і мій батько зі свекром вирішили залишитись на тиждень, щоб порибалити. Вони хотіли залишити і племінника чоловіка, але ми відмовилися, за що родичі трохи на нас образилися.

Тиждень з нашими батьками був простіше, але я все одно готувала і забиралася за всіма. Це напружувало. Ще й рибу мене хотіли змусити обробляти. Я сказала, що ні обробляти, ні їсти її не буду. Хто любить рибу, хай сам нею і замймається.

На тижні зателефонувала свекруха і повідомила, що має намір погостювати у нас наступного тижня з онуком (племінником чоловіка). Свекор, поговоривши з нею, сказав:

– Лідка дзвонила, на тиждень до вас збирається. Каже, що всім разом тісно, тож приїжджатимемо по черзі.

Я була готова зібрати речі та поїхати додому, але до вихідних чоловікові зателефонували з роботи. Його колега зламав руку, і чоловікові запропонували поїхати у відрядження до іншого міста. Я зраділа. Ми поїхали разом – я, чоловік та наша дитина. Після двох тижнів відрядження ми залишилися ще на тиждень. Відмінно відпочили далеко від усіх.

Тепер я планую сімейний відпочинок подалі від дому. Якщо з родичами, то лише на вихідні. Про дачу вже й не думаю.

А вам знайома така ситуація? Як би ви поступили на місці автора?